Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Один мій колега жартівливо сварить мене, коли чує, що я додаю ром у випічку, мовляв, що за злочинне марнотратство продукту, а вчора, згідно його поглядів, я псувала пиво.

Божественно вологі, оксамитово-ніжні, насичено шоколадні, ці розкішні брауні просто втілюють в собі саме поняття «спокуса» (yeah, my guilty pleasure). Ну і коли це просто світобудовою санкціоноване поєднання стаут+шоколад, що ще може робити такий солодощє-пивний маніяк, як я? Правильно, обливатися слізьми щастя, захвату і їсти, ну а чим ще можна виправдати подвійну порцію свіжих брауні і великою чашкою кави з молоком о пів на одинадцяту ночі? Хоча, це такий органолептичний оргазм, що можна не виправдовуватися, а просто готувати. Особливо з урахуванням того, що жодних особливих танців з бубнами не потрібно. Але потім не кажіть, що я вас не попереджала. Теплими можна з’їсти все, і не помітити. Хоча, холодними вони теж незлі (якщо доживуть, звісно).

100 г чорного шоколаду (я беру кондитерський Auchan у 200-грамових плитках) 
120 г вершкового масла 
4 яйця 
180 г цукру 
25 г какао 
125 г борошна 
2 ч.л. ванільного екстракту 
110 мл стаута

На водяній бані чи у мікрохвильовці розтопіть масло і шоколад (я зазвичай ставлю на 1 хвилину, а якщо недостатньо, інтервали по 10 секунд із щоразовою перевіркою). Просійте борошно разом з какао (я інколи лінуюся це робити, і не помічаю різниці). Яйця збийте з цукром у густу, пишну і однорідну піну на високих обертах міксера. У яєчну суміш на швидких обертах додайте шоколад, поступово всипте борошно, долийте пиво і ваніль. Не перестарайтеся зі збиванням. Вилийте у змащену маслом і притрушену борошном або какао форму. Випікайте при температурі 180С 40 хвилин, але перевіряти готовність можна вже з 35 хвилини, брауні повинні бути трошки вологими, але без великих грудочок на трісочці. Дістати з печі. Відновити перехоплене дихання. Не кидатися їсти гарячими. Розрізати на порційні квадрати. Зробити чаю/кави/молока і повісити знак «Не турбувати, тимчасово недоступний: у раю».

ПС. якщо ви робите брауні у маленьких невисоких формах, починайте перевіряти на 25 хвилині, все дуже залежить.
    Стосовно пива. Знову ж таки тут був Guinness, та сама пляшка, але з доступних у Києві я б поекспериментувала з яскравим представником портерів Fuller’s Porter, або якщо хилить в екстравагантність і не шкода грошей - BrewDog Cocoapsycho. Щоправда, впевнена, що доречним в брауні був би стаут від «КосмополитЪ».
АПД. Ну, тепер, на щастя, з портерами і стаутами у нас більш-менш гаразд, і Seven Bridges, i White Rabbit, i Varvar - є що попсувати :))))