Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Два мої найбільші враження від Китаю – китайська кухня і Великий китайський мур. Ото шо великий, то великий, заперечень нема. Ця фантастична споруда (одне з семи середньовічних див світу – виявляється, цих переліків див віз і візочок, між іншим) не просто велика, вона величезна – завдовжки 8851,8 км, з яких 6259,6 км – власне стіна, 359,7 км – траншеї і 2232, 5 км – природні бар’єри, як то горби і річки. Ви собі таке уявляєте? Я от коли побачила на власні очі, то подумала: «Ото не було чим зайнятися» :)

Але не в один рік, і навіть не одне століття китайці забавлялися таким собі лего. Те, що називається Великим китайським муром зараз – це тривалий проект, яким переймалися різні імператори різних династій, але з однією метою – відгородити китайську імперію від кочових племен і войовничих сусідів. Побудова йшла таким чином: Перший мур – династія Цзинь 221-207 до н.е. Другий мур – династія Хань 205-127 до н.е. Третій мур – династія Цинь 1200 н.е. Четвертий мур – династія Мінь 1367-1644 н.е. Про велич муру ходять легенди, одна з яких найбільш живуча – видимість муру з місяця. Одна з перших згадок про це датована 1754р., це лист британського антиквара Вільяма Стаклі: «Цей величний мур чотири милі завдовжки (про Адріанів мур) поступається лише Великому китайському мурові, що є помітним об’єктом на земній кулі і його видно навіть з Місяця». Насправді ж, з урахуванням усіх довжин, з Місяця мур буде видно так само, як людську волосину з відстані 3 км. Не дивно, що ніхто з астронавтів не помітив мур ні з Місяця, ні з орбіти Землі, хоча в останньому випадку її начебто можна розгледіти, але за винятково сприятливих погодних і т.д. умов, NASA стверджує, що його видно не краще за інші рукотворні об’єкти. Друга легенда про те, що розчин для скріплення брил великого китайського муру замішували на рисовій каші, здається, має підтвердження, оскільки археологи і справді знайшли сліди рису у розчині. Ну і третя, зовсім не легенда, пояснює, чому на мурі завжди стільки людей, бо прорекламував стіну сам Мао своїм висловом «ти не герой, поки не підкорив Великий мур» (що було, власне, закликом бороти всі можливі перепони на шляху до мети), бачили б ви цих бабусь-дідусів, цих кульбабок, які повільно, але впевнено топають на мур… З Пекіна найближче дістатися до двох ділянок Великого китайського муру – Бадалін (80 км від Пекіна), найбільш відвідуваний, і Мутяньюй (95 км від Пекіна), якому віддають перевагу не любителі натовпів, але туди дістатися складніше. Ну забудьте взяти з собою куртки і воду – на верхівці може бути досить вітряно, а від постійних підйомів-спусків кортітиме пити. І як би не хотілося лишити «слід в історії», не видряпуйте своїх імен на мурі, за це можна відхватити незлий штраф (але судячи з кількості написів, це не особливо лякає туристів). Мутяньюй має реставровану і нереставровану частину, значно менші натовпи і спуск на санчатах, кращу архітектуру (більше сторожових веж) і гарніші пейзажі. Усім цей відрізок хороший, крім одного – дістатися туди досить складно. Від автобусної станції Dongzhimen туди вирушає автобус 867, що ходить лише в тур сезон (15 березня-15 листопада), о 7 і 8:30. Знайти його там буде непросто, а їхати – близько 2,5 годин. Або таксі, яке через китайський трафік їхатиме не набагато швидше. Тому вирішуйте самі. До Бадаліна можна дістатися в кілька способів: - поїхати з групою (імхо, найгірший варіант, тут вас можуть обібрати шахраї, екскурсія дорога і коротка, тому не раджу) - добратися автобусом. Від Deshengmen ходить автобус 919 (експрес) і 877 (з кількома зупинками), вартість проїзду в один бік – 12 юанів готівкою, 4,80 з Yikatong, поїздка триває близько години, останній автобус вирушає на Бадалін близько 12ї, назад – близько 16ї. Якщо гірський серпантин вас не лякає і не нудить – чому ні. Але стережіться, бо автобуси є офіційні і неофіційні, де з вас можуть зняти зайвих грошей, питайте вартість проїзду у водія (хоч на клаптику паперу). - доїхати поїздом. Мені такий варіант видається найкращим, бо краєвиди з вікна прекрасні, поїзд так не хитає, як автобус, і сидіння там значно комфортніші. Поїзд на Бадалін вирушає з Північного вокзалу, їде приблизно 80 хвилин. Туди ми їхали поїздом, назад – автобусом, бо поїзд назад треба було б чекати ще дві години, а вже дуже хотілося в тепло і їсти, бо з погодою нам страшенно не пощастило і то помітно на фото. Північний вокзал – досить невеликий, дістатися до нього дуже просто, він знаходиться на перетині 3 ліній метро, станція Xizhimen. Проблема в тому, що начебто є розклад поїздів (за яким в бік Бадаліна поїзди вирушають о 06:12, 07:58, 08:34, 09:03, 10:57, 12:43, 13:14, 13:33, 15:25, 17:11, 17:41, 18:01,21:30, назад о 08:23, 10:53, 11:21, 11:51, 13:03, 15:19, 15:51, 16:23, 17:34, 19:55, 20:46, 21:53), але ніхто не дасть гарантії, що всі вони у цей день ходитимуть. Ми таким чином поїхали з другої спроби наступного дня, бо виявилося, що поїзда, на який ми приїхали, не буде. За квитками треба йти у каси, які на поверхні (є вказівники), а не у підземне приміщення. В холі з 8 віконцями є інфо-стійочка, де дівчатка худо-бєдно зможуть вам показати розклад поїздів на сьогодні-завтра у відповідь на кодове слово «Бадалін». Але! Квитки можна купити не раніше десятої ранку, і він дійсний на будь-який поїзд цього напрямку (всі їх номери починаються з S2) на день купівлі. Паспорти не знадобилися цього разу, але про всяк випадок, візьміть їх з собою. Квиток в один бік коштує 6 юанів (2й клас). Після придбання квитка можна пройти у залу очікування, де на вході суворий дядьо перевірить ваші квитки, потім ваші сумки знову пропустять через рентген, вас обшукають і тільки потім можна буде всістися чекати на поїзд. А чекати доведеться, бо потім всі вишиковуються у чергу (знову!), і чекають, коли почнуть пускати на платформу. А на платформу і посадку пускають за 20 хвилин до відправлення. Тут вам треба лише дивитися, чи в той клас ви сіли, а місця на квитку не вказані. Сідайте і насолоджуйтеся краєвидами з вікна, станцію ви не проґавите – Бадалін оголосять, а невдовзі перед прибуттям поїзд зупиниться на іншій маленькій станції і поїде у зворотному напрямку, тому не лякайтеся. Після виходу зі станції повертайте ліворуч і йдіть по вказівниках. Не загубитесь. Ділянка муру на Бадаліні вважається найкраще збереженою і тому найпопулярнішою частиною муру. Вона знаходиться на висоті близько 1000 м. над рівнем моря і має довжину 7,6 км. Середня висота муру – 7,8 м, ширина – 5,7, що дозволяє рухатися по ній 5 коням чи 10 людям. Зважаючи на таку статистику, можна стати справжнім героєм (с) і поперти на мур пішки, але на 4й день ходіння по надцять годин на добу ноги ненав’язливо натякають. Нагору ми поїхали на старій і трохи лячній канатці – 60 юанів в один бік. Одразу купуйте квиток і на канатку, і на мур (45 юанів). Отут поверніть ліворуч, якщо хочете їхати канаткою, або йдіть прямо, якщо підкорюватимете мур ногами Ну що сказати… Вражає, дуже вражає, і знімки не передають цієї навіженої величі анітрохи. Зізнаюся – нагору ми б не піднялися. Вже після того, як ми спустилися, ноги гули. У деяких місцях сходи по коліно мені, а уявіть, як китайцям! Місцями кут нахилу не східчастої частини сягав, мабуть градусів 45, і враховуючи, що камені відполіровані ногами мільйонів відвідувачів, похід Великим китайським муром може вважатися атракцією екстремальною. І це при тому, що відрізок муру на Бадаліні вважається найлегшим для сходження! На знімці праворуч дідусь (видно лише голову) лише за кілька сходинок від нас - оцініть крутість сходів. Раніше я думала, що найгірша робота (з легальних у цивілізованому світі принаймні) – це робота в Макдоналдсі. Але тепер я думаю, що ще гірше бути прибиральницею на Великому мурі. А ще є маніяки, які бігають марафон на мурі! Щороку ця атракція відбувається на відрізку муру в провінції Тіанцзинь, відстані – 10 і 5 км (марафон і півмарафон) плюс 5164 сходинки. Цього року бігтимуть 19 травня, тому якщо що…