Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Заборонене місто (紫禁城 Пурпурове заборонене місто або Гугун 故宫) - найбільший палацовий комплекс у світі – 720 тис. м. кв на хвилиночку – і головний палацовий комплекс китайських імператорів з XV до початку XX століття. Без сумніву, найбільш відвідувана і визначна туристична атракція Пекіну, першою з усіх китайських об’єктів занесена до списку всесвітньої спадщини людства ЮНЕСКО (у 1987 р.). Описується одним словом, як і вся наша китайська подорож – масштабно! Друге слово – пишно. Третє – однаково. Боюся, я вас розчарую, але далеко не імператорський палац сподобався мені найбільше. Так, попервах він просто ошелешує розміром, пишністю, вишуканістю візерунків, але всі вони однакові для європейського ока, і досить швидко замилюються. Ми припустилися небезпечної помилки – пройшли палац навпростець, і він встиг нам набриднути, через що ми не пішли вештатися закапелками, не потрапили у музей, не побачили найбільшу колекцію годинників у світі. Але хто ж лікар. Покажемо, що бачили ми. Починається все це з кас.
Палацовий комплекс відкрито щодня, весь рік (крім, як зазначено на сайті, форс-мажорних обставин). Часи роботи і ціни: Квітень-жовтень - 8:30-17:00, останній вхід в 16:10, квиток 60 юанів Листопад-березень - 8:30-16:30, останній вхід в 15:40, квиток 40 юанів Каси продають квитки до 15:30 Квиток до скарбниці – додатково 10 юанів Розміри палацу ми оцінили двічі – бо спершу приперлися до Північних воріт, до яких можна було зручно під’їхати автобусом від місця нашого проживання. А дзуськи. Через Північні ворота (Ворота військової доблесті) ввійти можна лише влітку, у високий сезон, а за нашого візиту – лише вийти. Тому до Південних воріт (Полуденних) ми йшли пішачка, обійшовши півпериметра палацового комплексу, який являє собою прямокутник 961м. на 753м. Будували цю махіну 15 років (а у нас висотку багатоквартирну інколи довше будують) ні багато, ні мало близько мільйона робітників, побудова тривала з 1406 р. по 1420 р. Палацовий комплекс від іншого світу відмежовує рів завглибшки 6 метрів і стіни, ширші, ніж довші – заввишки майже 8 метрів, завширшки 8,6м (щоправда, це на землі, верхівка уже якихось 6,6 м.). За стінами – 980 будівель, у яких налічується 9999 кімнат. Щоправда, ця цифра – більше легенда, за якою імператор Чжу Ді спочатку планував побудувати палац з 10 тисячами кімнат. Але йому наснився роздратований цим фактом Нефритовий правитель Всесвіту, у якого мовляв, у самого був палац з такою кількістю кімнат, і нема чого зазіхати на божественний авторитет. Імператор прокинувся, почухав потилицю, і вирішив не виходити на відвертий конфлікт, обмежившись кількістю кімнат 9999. На сьогодні офіційна кількість кімнат у різних джерелах вказується різна, але цифра крутиться навколо 8750 плюс-мінус. Усі будівлі комплексу орієнтовані суворо з півночі на південь, тобто фасади – з південного боку, що, в принципі, означає, що якщо ви йдете в музей зранку, незалежно від того, в сезон, чи не в сезон, заходьте через центральні Південні ворота – звідти і світло краще, і фасади гарніші. Вид на Tai He Dian - Павільйон найвищої гармонії Zhong He Dian - Павільйон центральної гармонії зовні І всередині Особисто мені окремі елементи і деталі були цікаві значно більші за великі павільйони. От наприклад, система обігріву палацового комплексу була унікальною для свого часу – жодного комина, він обігрівався трубами, які залягали під землею, і також спеціальними жаровнями, а поруч із павільйонами стояли величезні чани з водою на випадок пожежі. А горіло Заборонене місто неодноразово, бо було чому горіти, навіть зараз за даними ЮНЕСКО, це найбільше скупчення збережених дерев’яних будівель. Протипожежна імператорська система Комплекс поділяється на дві частини – Зовнішній двір і Внутрішній двір. До зовнішнього належить південна секція, де проходили різноманітні церемонії. Внутрішній двір – це північна секція міста, де жили імператор, його дружини, наложниці і діти. Перехід у Внутрішній двір Ворота охороняє сувора левиця - левів і драконів у місті віз і візочок Ці будівлі бачили 24 імператорів – 14 династії Мін і 10 династії Цин, а 1912 р. після зречення останнього імператора, Заборонене місто припинило своє існування, як політичний центр Китаю. Дуже гарний сад у імператора був. До речі, це єдине місце на початку березня, де вже квітли дерева Дах однієї з бесідок Дуже красиві переплетені кипариси (кипариси там взагалі казкові), під якими всі фотографувалися "на любов" Туристична група похилого віку відпочиває у садочку. Групи теж переважно бабулі-дідулі,всі в однакових жилетках, чи каптурах, чи отаких панамах. Зверніть увагу на крайнього праворуч - у всіх панами, як панами, а цей дєрзко вигнув свою :) І про цікаве. Жовтий – колір імператора, саме тому практично всі дахи Забороненого міста прикрашено жовтими глазурованими плитками. Похилі дахи крім того несуть на собі ряди фігурок, які свідчать про статусність побудови. Зазвичай, ряд починається з вершника на феніксі, а закриває парад дракон. Будинки з 3-5 фігурками мають такий собі статус, а от Павільйон найвищої гармонії – унікальний, 10 фігурок має лише ця будівля, єдина на всю країну. Але крім декоративно-сигнальної функції ці тваринки мають і суто практичне значення. Закріплені на стику гребня стріхи і черепичного ряду (місця, де найчастіше з’являється течія від дощів), вони слугують додатковим скріпленням цієї вразливої частини даху. А от цікавезна історія, що свідчить про вигадливість китайців. Велетенська кам’яна плита з барельєфом драконів, що за павільйоном Баохедань, вражає не лише красою, але й розміром (знову, вже навіть не дивно) і важить приблизно 300 тон. Як, як таку штуку можна було притягти у Заборонене місто? Згідно «Історії Мін», цю плиту видобули і витягли у каменярні у передмісті Пекіна 10 тисяч каменярів і 6 тисяч солдатів. А от транспортування… Спочатку зробили абсолютно рівну (як на той час) дорогу, на якій викопали колодязі. Коли прийшла зима, дорогу залили водою з цих самих колодязів і камінь 28 днів тягли 20 тисяч людей і тисяча коней. Отакеє. А ще на табличках англійською в самому низу є напис Made possible by American Express company. Чи то спонсорували вони реставрацію, чи перекладали написи, чи ще що, але практично на всіх табличках цей напис ретельно замальовано.