Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Як я і обіцяла, розказую про результати списувань з виробниками сирів. "Азорель", на жаль, не працює з покупцями напряму. А от ФГ «Шеврет», виробники сирів, подружжя Вілемів, які мають ферму неподалік від Львова, працюють. І дуже приємно працюють, варто відзначити, такої уваги до своєї скромної персони, до невідомого покупця, я в своєму житті ще не відчувала. Дякую дуже, пані Роксолано, ще раз дякую за все. І крім уваги і доброзичливого ставлення - сири! О! До моїх "О!" приєднаються і ті, хто разом зі мною замовляв це щастя. Такій розкішний сир, що треба далеко ховати, щоби не з"їсти увесь одразу.
Мій особистий фаворит - кротени, циліндричні маленькі сири, які роблять двох видів: прості і в золі. Досить м"який за структурою і на смак, з тонкою білою скоринкою, яка має схильність набувати жовто-оранжевого забарвлення з витримкою, а інколи і вкриватися блакитною пліснявою, що свідчить не про зіпсутість продукту, а навпаки, про витримку і якість. Зола, як на мене не надто впливає на смак, але в золі вони симпатичніші :)
Бюш - "колодки" у золі і без неї, значно м"якший, ніжно-вершковий, практично кремоподібний сир, тане на язиці. Скоринка за кімнатної температури може навіть підплавлюватися. При зістаренні набуває більш сухої структури, але тим не менш, зберігає свою легкість. З айвовим варенням - мммм....
Томет - витриманий твердий сир, зі скоринкою приємного брунатно-помаранчевого кольору, при нарізанні тонкими скибочками кришиться, смакує гостро і пряно, але дещо сухуватий. Любителі твердих пікантних сирів оцінять, дуже оцінять. Це ще не вся продукція, яку роблять на цій пречудовій фермі, треба буде скуштувати, що лишилося. Тепер мрію потрапити туди на екскурсію. Потенційним замовникам: на сайті (посилання вище) є всі контакти, посилки передаються "Новою поштою", ціни - на деякі види сирів утричі дешевші, ніж в Органік-Ері. Я вас попередила :)