У 2003 році Бельгія стала першою закордонною країною, де я побувала (море-Болгарія-Росія не зараховуються), то було Різдво, я була несамовито вражена.
І дуже хотіла поїхати туди колись із Ра. Нарешті настав день подорожі, і світанковим ранковим рейсом ми вирушили до Кельна, який був нашим проміжним пунктом.
Німеччина нас, вочевидячки, не любить - що тиждень у Баварії дощило, що Кельн зустрів нас важкими сірими хмарами, які от-от погрожували розплакатися, а дорогою назад злива не вщухала цілу добу. Просто з аеропорту до головного залізничного вокзалу Кельна ходить S-залізниця з інтервалом приблизно кожні 20 хвилин (вартість квитка 2,40 в один бік, при собі краще мати євро-монетки, бо папірці автомат не їси, а картки приймає лише дебетові європейські). Можна прогулятися Кельном чи помилуватися Кельнським собором, його справді можна роздивлятися цілу вічність.
Звідти вже швидкісним експресом Thalys.
Вартість подорожі Кьольн-Брюссель залежить від того, як заздалегідь ви купуєте квиток. Найдешевший другого класу коштуватиме 19 євро, найдорожчий - 119. До речі, на офіційному сайті оплатити квитки українською карткою не вдалося, але є запасний вихід - TGV, з ними все вийде. Квитки безкоштовно відправляються поштою (у нас чомусь опція "електронний квиток" була недійсною), приблизно за тиждень будуть у вашій поштовій скриньці. Експрес мчить з такою швидкістю, що у тунелях закладає вуха, наче в літаку. Відстань у приблизно 230 км долає за 1 годину 45 хвилин з 10 хвилинними зупинками в Аахені і Ль"єжі і уповільненням у містечкових зонах. До речі, Л"єж просто підкорив мене своїми будиночками - шоколадними вафлями (так, саме звідси за легендою вони походять), однакові маленькі з темно-брунатної цегли і такої ж черепиці, дуже гарне містечко, принаймні, з вікна вагону.
Старе місто у Брюсселі досить невелике, кілька кварталів, хоча на мапі його розміри значно перебільшені, скажімо, від вокзалу Midi Zuid (West) ми йшли кварталами геть не схожими на історичні. До відвідин столиці Бельгії ми готувалися не дуже ретельно, планів на неї не готували, тому переважно гуляли з мапою (яку безкоштовно можна замовити заздалегідь на офіційному сайті Туристичного Бюро, і роздивлялися гарні будиночки, загадкові скульптури якогось мексиканського скульптора, які зараз прикрашають Брюссель, вітрини - дуже багато дизайнерських бюро і антикваріату - крамничок, конвенти і храми, споруди найрізноманітнішого призначення.
Королівська бібліотека, дуже велика, а голова - це саме того скульптора робота
Про дизайн - пересувна дитяча творча майстерня
Королівський музей вишуканих мистецтв
Туристичний маст-сі - хлопчик, що пісяє. Коли я побачила його вперше, він справив таке ж враження, як і львівський Високий Замок - "А де ж замок?". Тобто, я очікувала щось на кшталт фонтану 1:1, ну більш-менш, а не якогось чорного курдупеля на стіні будиночку. Але, зрештою, не побачити його - все одно що не попити пива і не скуштувати бельгійських вафель. Цікаво, чий же це костюм, в який його нарядили у день нашого візиту?
Ну і про вафлі, гарячі вони прекрасні. З шоколадом, бананами, полуницями, морозивом, з чим заманеться. Звісно, щоближче до центра, тим дорожче вафлі. Їх ціна коливатиметься від 1,85 до 3,50 за Zukerwafel - бельгійські вафлі без начинки відрізняються від всіх інших "перлинним" цукром, який не тане у тісті під час випічки. А центральна площа неймовірна. Найгарніша з усіх мною бачених, чесно. На розі вулиць Karel Buls straat і Rue Charles Buls є барельєф Everard 't Serclaes (куди поділися знімки - не доберу), якого треба торкнутися і загадати бажання (але туристи не торкаються, а труть його, тому сама фігура на тлі барельєфу аж сяє, наполірована руками). Точно пам"ятаю, що моє, загадане 2003-го, здійснілося. Але що я загадала, не пригадаю ніяк.
Ну, і якщо вже мова зайшла про їжу, отут на нас чекало найбільше розчарування всієї поїздки. У січні у Бельгії вступив у дію останній етап закону боротьби з курінням, і його заборонили в усіх закладах, де готують їжу. Тобто, у пабах, барах - можна курити, а там, де подають гарячу їжу - ні. Точніше, їжу, яку не можна зберігати менше трьох місяців запакованою, типу горішків, чіпсів і...пасти. Тому у пошуках традиційної кухні ми обійшли весь центр, потім обійшли його ще раз, від написів "паста" і "омлети" нас вже нудило, а поїсти можна було лише у гламурних ресторанах, де стейк коштував за 20 євро порція. Тоді ми ще не знали, що більшість закладів віддала перевагу курцям, вони нап"ють під цигарку і футбол більше, ніж некурці наїдять, я так зрозуміла. Коротко і ясно про це написано
отут.
Тому ми полишили Брюссель і з того ж Міді поїхали поїздом до Брюґґе. Про залізницю. На кожній касі стоїть термінал, тому оплатити квиток кредиткою не проблема. Вартість квитка залежить від зони (Бельгію поділено на зони, і зональність пункту відправлення і призначення і визначає ціну), що найцікавіше, один і той самий квиток діє на всі види поїздів ICE (міжміські швидкі), L (регіональні повільні) і т.д., і на будь-який час, але в певний день, тому квитки можна купити заздалегідь, якщо ви впевнені у даті подорожі. Є багато пропозицій, в тому числі вікендових. Контролер пояснить, де вам потрібно пересісти, якщо поїзд непрямий. Пояснить англійською, французькою, німецькою чи голландською. Мені дуже сподобалося, що під час відправлення машиніст вітає пасажирів, оголошує кінцеву і проміжні зупинки, це якось людяніше і приємніше за автоматичні записані повідомлення.
Ну і ще. Брюссель - місто графіті. Дуже гарного місцями, тиць, щоб роздивитися
Немає коментарів :
Дописати коментар