Travel. Run. Eat. Drink beer. Repeat.

Мене завжди вабили далекі краї, екзотичні і геть інакші, але я належу до категорії «паркетних» туристів, хоча й не позбавлених авантюризму. Тобто, я за повну незалежність без зайвої опіки тур-агентств і екскурсоводів, але хочу цивілізованого відпочинку без наметів, комах у ліжку, з музеями, розклад роботи яких є в інтернеті, зручним транспортом, тощо. Тобто Індія по суті мене більше лякає, ніж притягує, вся цивілізована Японія вабить зі страшною силою, а Китай, Малайзія і т.д. – з перемінним успіхом. І от у світлі того, що Японія для нас поки що фінансово непідйомна, родинною радою було вирішено на день народження і річницю весілля податися до Пекіна.
Квитки були найдорожчою статтею витрат за всю відпустку. Політ Аерофлотом, маршрут Київ-Москва-Пекін і назад обійшовся нам у 9400 грн на двох, що було найдешевшою сумою, зі зручною стиковкою (1,5 години очікування туди і 3,5 назад). Аеросвіт з прямим рейсом за 680 баксів на одного в найкращому випадку не спокушав. Люфтганза і решта авіакомпаній взагалі до розгляду не бралися, бо за винятком нечастих акцій на подібні напрямки, там ловити нема чого, тим паче, летіти з пересадкою через Європу і подовжувати час подорожі геть нецікаво. В цілому час подорожі плюс-мінус 10 годин – 1,5 до Москви і 7,5-8 до Пекіна. Переліт виснажує – довге сидіння, дуже сухе кондиціоноване повітря, крісла не айс, а коли назад ми ще 2 з гаком години сиділи в літаку і чекали в черзі на антифриз, було зовсім погано. Але варіантів особливо немає, оскільки телепорт ще не вигадали. 

Стосовно візи. Самостійно оформитися практично нереально, хіба що у вас є друзі в Китаї, які можуть вислати вам запрошення, оскільки будь-яка віза – туристична, гостьова, робоча – оформлюється за наявності відповідного запрошення. Тому ми здалися в тур агентство – паспорти, копія першої сторінки національного, фото, заповнена анкета, страховка (за бажання), інформація про готель, список найближчих родичів. І все. Ніяких довідок з роботи, виписок рахунків, передоплаченого проживання, тощо. Коштує це задоволення 140 доларів, до нового року було 100, але наші китайські друзі підняли собі ціну, тобто, офіційну вартість візи було підвищено, що й відбилося на цінах на послуги. Оформлення триває тиждень і красива червона віза з китайською стіною у вас у паспорті. Відмови бувають, але рідко, якщо були якісь візові порушення. Якщо що - подробиці, ціни, умови. На момент нашого пошуку, це була найвигідніша пропозиція серед усіх тур-агентств, з умовою, що запрошення вони роблять самостійно. 

Проживання. Бронювалися через букінг.ком, бо найголовнішим параметром вибору житла була англомовність (хоча б якась) власників, про що було б написано у коментарях інших відвідувачів. Ми вирішили, що жити у якихось західних готелях буде нецікаво, і поселилися в традиційному родинному готелику в хутоні (вузькі вулички з традиційними будинками, чисельність яких невпинно зменшується, але деякі зберігають в якості туристичних принад). Зупинилися у Beijing Fish Inn, платили близько 40 доларів за двох на добу. Умови були досить комфортні, нас навіть переселили через 2 дні у більший двокімнатний номер без додаткових доплат, дівчата намагалися допомогти, як тільки можна, і взагалі були дуже приязні. Самі номери невеликі, і можливо, трохи причепурити їх було б непогано, але в цілому підлога з підігрівом, окремий бойлер у ванній і кондиціонер тішили. Розташування теж досить зручне, ми жили на 4й лінії метро, на якій приліпилися обидва вокзали (північний і південний), з яких ми їздили на Китайську стіну і в Тіаньцзин, літній палац, поруч є де поїсти, банкомат, цілодобова крамничка, до імператорського палацу хвилин 15-20 пішки чи 8 автобусом. Єдиною проблемою виявилася власне адреса готелю. Таксисти відмовлялися нас брати, бо вулиця дуже вузька і заїжджати туди ніхто не хотів, і ніякі вмовляння на пальцях, що нас хоча б до метро, не діяли. Інколи умовлялася тільки 6-7 машина. Загальна порада по готелях - обирайте з англомовним персоналом і інтернетом, він вам знадобиться Незалежно від того, де ви зупинятиметесь, головне – перед вильотом попросіть детальні інструкції, як добиратися, і копію візитки готелю китайською, щоб за потреби показати її таксисту. Якщо у вас є планшетник чи окремий gps, дуже корисним буде заздалегідь обзавестися мапами міста (міст), метро, тощо, нам це дуже стало в пригоді. На цих же мапах незле б відмітити найцікавіші об’єкти, заклади, музеї, вокзали, тощо, щоб потім не витрачати час на пошуки. Щодо підготовки – це й усе. Ще питання?