La Boussole

Я люблю красиве, я люблю подорожі, я люблю гарний декор, але, зізнаюся чесно, досі існування журналів-настроїв типу Kinfolk/Cereal/ваш варіант мене дещо спантеличувало. Вони дорогі і мені незрозумілі. Такі журнали я радо погортаю в електронному варіанті, а краще піду почитаю якісь гарно зняті рецепти.

Але. Але буває так, що такий журнал-настрій виринає з хвиль світобудови зненацька, і виявляється, що ви з ним колихаєтеся на одній і тій самій хвилі. Резонуєте в унісон. Тобі приємна кольорова гама, стиль фото, слова і відчуття коротких історій. А до того ж вивялється, що це свій, а не закордонний продукт. Що це кавалок мрій і сподівань маленького кола людей, які взялися за руки і покликали інших, що навіть ноги проекту ростуть з довіри натовпу незнайомців - краудфндингу. І ти думаєш, хай йому грець, чому не підтримати цю довіру теж, коли в тобі луною розкочується тепло. Ну, так вийшло. Поцілили в десятку. Що ще з вами робити, La Boussole. Ще є над чим працювати і що вдосконалювати, але я в вас вірю.
Перший номер - Одеса. Другий - Львів. Що далі, вигадники?

Sunday brunch at Arbequina

Я дуже люблю смачно поїсти. Раніше (це, здається, було в минулому житті) однією з улюблених розваг було знайти новий заклад з цікавим меню, любити його, водити туди друзів, або ходити з друзями у знайдені ними скарби. Але уже роки два-два з половиною в ресторани я ходжу винятково на запрошення друзів, найчастіше з якогось приводу.

Пивохліб

Хлібопічка - чудовий винахід людства. Але коли є час і натхнення...


Ніщо не пахне так, не гріє так долоні, як свіжоспечений хліб, який ти вимісив, вичекав, висидів перед піччю, і витримав, поки він вистигне. Останнє, запевняю вас, найважче.

Хліб з дробиною (твердими залишками пивного сусла)
Знаючи мою любов до пива, думаю, ніхто не подивується з рецепта. Я дуже давно на нього заглядалася, і нарешті, мені в руки потрапив головний складник (дякую-дякую причетним). Після першої випічки я вже знаю, що треба змінити і додати, і наступний буде ідеальним. Таким:
- 300 г пшеничного борошна (+ 1-2 жмені, якщо буде потреба)
- 210 г цільнозернового борошна
- 50-60 г дробини
- 2 ч.л. швидкодіючих дріжджів
- 1 ч.л. солі
- 3-4 гілочки чебреця/розмарину/обох/вашваріанттравички
- вода
- олія для змащування
- мультизернове борошно чи кукурудзяна крупа для посипання

Про борошно. Ноги цього рецепта ростуть з американських блогів, тому що вони мають на увазі під "хлібним борошном" я вам не скажу, так само, як і не скажу відповідності його вологості/клійковини нашому звичайному пшеничному борошну. Я завжди беру пшеничне борошно "Київмлин". Підозрюю, що наше якесь більш вологе, тому була подреба додавати, надто вже липке тісто виходило згідно з оригінальним рецептом. А інші види останнім часом закуповую ящиками у Діамант-ЛТД, дуже мені подобається і ціна, і якість, і цільнозернове, і гречане, і вівсяне, і мультизернове, і суміш екопластівців для домашньої граноли - все беру напряму у них. Так от, дії і магічні паси наступні.

Спочатку треба подумати про щось хороше. А потім - про те, яким гарним і запашним буде цей хлібчик. А він буде, чесно-чесно. Залити трави склянкою води, довести до кипіння, накрити кришкою, настояти хвилин 15-20. Витягнути травичку, долити водою до 450 мл.
Змішати борошно, дробину, сіль, дріжджі у мисці, зробити колодязь і влити половину води, поступово вмішуючи в неї борошно. Коли вся вода змішається у клійке тісто, долийте другу половину води і розмішайте тісто. Воно буде липке, але має бути в міру липким, а не зовсім рідким, тут уже довіряйте інтуіції і додавайте пшеничного борошна, якщо треба. Мені довелося додати дві жмені.

Накрийте плівкою і поставте на 10 хвилин у тепле місце (я ставлю на батарею, вона у мене не дуже гаряча, якщо ваші шпарять, ставте поруч на стільчик).

Беремо дошку, змащуємо її олією, змащуємо олією іншу миску і руки і обережно дістаємо тісто. На дошці розплескуємо - не тягнемо, не рвемо - тісто у більш-менш подобу прямокутника, уявно ділимо його на третини і складає праву третину на середню, а ліву на їх обидві. Тобто, прямокутник тепер складено, як лист у євроконверт, у три шари. І цей довгий прямокутник складаємо навпіл. Кладемо тісто назад у змащену олією миску, накриваємо плівкою і ставимо у тепле місце ще на 10 хвилин.

Повторюємо складання ще двічі з проміжками у 10 хвилин, тобто, в цілому, ми його склали тричі.

Після цього лишаємо підходити на годину.

Тепер дошку притрушуємо борошном і вистеляємо миску рушником, який теж щедро притрушуємо борошном - для цього я брала мультизернове. Дістаємо тісто, ще раз складаємо третинками і навпіл, і акуратно підтягуємо краї під низ, робимо півкулю, і викладаємо в миску на рушник. Накриваємо плівкою і лишаємо на останнє виростання хвилин на 30-40.
Поки хліб росте, вмикаємо пічку грітися до 250С з деко всередині. На розпечене деко обережно (!) викладаємо хліб швом вниз і одразу у піч, яку прикручуємо до 230С.
Печемо 30-40 хвилин, але з 30 поглядаємо на хліб, якщо починає пригорати - перевіряємо. Я б потримала 50 хвилин, бо витягнутий з печі хліб ще годину доходить і допікає себе сам, але зараз холодно, і він швидше вистигає, тому влітку, безумовно, 40 хвилин, а зараз хвилин 50.
І б'ємо себе по руках, щоб одразу не відкраяти шматок. Бо це щось неописуване.

Він просто красунчик.

І ГОЛОВНЕ. Навіть без дробини він прекрасно смакуватиме, вірте мені. Просто додайте на 50 мл води менше

Зелено і гірчично

Я, якщо чесно, люблю брюсельську капусту і просто відвареною, і в супику, смакує вона мені. Але як мати трошки часу і натхнення, можна зробити геніальний, не побоюся цього слова, гарнір.

Come, Spring

Як уже хочеться весни.
Щоб повернувся кіт.
Почати бігати частіше і уже на велику катати в басейн. Почати, нарешті, розганятися на півмарафон.
Сидіти на травичці. Розжитися термо-кружкою і пити каву десь у парках. На самоті і з друзями, з книжками і просто з небом.
Фотографувати квіти. Просто більше фотографувати.
Хочеться скинути вже ці парки-куртки-шалики (так, навіть їх). Хочеться суконь і балеток. Гарних джазових і не лише концертів. Виставок і ярмарків.
Хочеться ремонта і подорожей, чи хоча б квитків.
І щоб ця зима, яка триває уже 15 місяців, скінчилася, врешті-решт. Можна навіть без усього вищеперерахованого, хоча, травичка буде, як не крути.

Про гливи

Чи любите ви гливи так, як люблю їх я?
По-перше, вони красиві. Ну серйозно.
По-друге, як на мене, у них набагато яскравіший смак за ті ж печериці, і коштують вони дешевше, і є цілий рік, на відміну від інших грибів.

Miniature Wunderland 2.0.

Коли ти уже бував у якомусь музеї, повторні візити перетворюються на вишукування "великодніх яєць".

Наприклад, ось у скандинавсьцій секції крізь кучугури снігу йде... верблюд.

Або ось вівці, що подолали закони земного тяжіння Знову скандинавська секція - і голі діви з крилами Український прапор серед натовпу футбольних болільників У полі соняхів на пледику занурена у любощі пара (не будемо турбувати їх спокій) Велосипедист, який довів, що земля - це диск, і ось він, його край Працівник заводу, що малює гномиків на цистернах  

 Або четверо здорових лбів, які зависли над моделлю шоколадної фабрики Lindt, де можна натиснути на кнопку, і всередині почнеться рух, шоколадки їздитимуть по фабриці, заїжджатимуть в "обгортальні" цехи, і врешті-решт, тобі випаде маленька шоколадка. Шоколадка маленька, а радощів повні штані.


А взагалі, там, як завжди, круто, і більш-менш невдовзі обіцяють італійську секцію.

Travelmap

Нині дуже популярні скретч-мапи, де треба стирати покриття з країни, де ти побував, і поступово настінна мапа стає кольоровою. А у нас отака тревел-мапа. Незмінна уже 5 років традиція відправляти за можливості з кожного нового міста листівку додому. Підписуємо з Ра по черзі. І вже вкотре кажу - це так кльово, повернутися з мандрів, пірнути з головою в будні, а тут раз - і в скриньці листівка, шматочок подорожі, що нагадує про реальність минулого, що ти не вигадав ці краї, що вони тобі не наснилися, ти справді був там. Ну і на звороті якісь особливі слова чи настрої саме цієї поїздки.

Така собі колекція: Львів, Цюрих, Брюгге, Інсбрук, Стокгольм, Койкнхоф, Мельк, Амстердам, Фюссен, Будапешт, Пекін, Тянцзинь, Санкт-Петербург, Львів, Тілбург, Любек, Гамбург, Вільнюс, Одеса, Барселона, Зальцбург, Аахен, Кельн, Краків, Жирона, Дортмунд, Сеул, Сігтуна, Бамберг, Мюнхен, Рига, Флоренція, Нюрнберг, Стамбул, Нордлінген, Орно, Алкмар, Валенсія, Тиресо.

 Хоча, судячи з усього, тепер поповнюватиметься вона не вельми часто... А ви відправляєте собі листівки з мандрів?

My guilty pleasure

А давайте поговоримо про їжу?

Tunaglop

Ви колись намагалися зняти місиво? От буквально місиво, неприглядне з жодного боку свого. От я сьогодні спробувала, з таким собі результатом. Але хай це і негарно, але смачно страшенно.

Отже місиво з тунця і макаронів чи revival of макарони по-флотські чи tunaglop (звучить кумедно, еге ж? аж самій подобається:)

Гамбург пивний 6.1.

Це буде незначне оновлення оцього запису дворічної давнини.

Власне, Гамбург теж потроху відходить від класичного німецького пива, що настільки очевидно навіть у традиційному донеможу Brauhaus Joh. Albrecht, ось і доказ: