La Boussole

Я люблю красиве, я люблю подорожі, я люблю гарний декор, але, зізнаюся чесно, досі існування журналів-настроїв типу Kinfolk/Cereal/ваш варіант мене дещо спантеличувало. Вони дорогі і мені незрозумілі. Такі журнали я радо погортаю в електронному варіанті, а краще піду почитаю якісь гарно зняті рецепти.

Але. Але буває так, що такий журнал-настрій виринає з хвиль світобудови зненацька, і виявляється, що ви з ним колихаєтеся на одній і тій самій хвилі. Резонуєте в унісон. Тобі приємна кольорова гама, стиль фото, слова і відчуття коротких історій. А до того ж вивялється, що це свій, а не закордонний продукт. Що це кавалок мрій і сподівань маленького кола людей, які взялися за руки і покликали інших, що навіть ноги проекту ростуть з довіри натовпу незнайомців - краудфндингу. І ти думаєш, хай йому грець, чому не підтримати цю довіру теж, коли в тобі луною розкочується тепло. Ну, так вийшло. Поцілили в десятку. Що ще з вами робити, La Boussole. Ще є над чим працювати і що вдосконалювати, але я в вас вірю.
Перший номер - Одеса. Другий - Львів. Що далі, вигадники?