Про цей фестиваль ми дізналися зовсім випадково, під час попивання пива в одному з кіотских закладів, і подумали, а чого б і ні. І от уже наступного ранку електричечка несе нас (40 хвилин) з Кіото до Осаки.
Фестиваль проходив на території Осакського палацу, однієї з найвизначніших пам'яток Японії, закладеного 1583року. Не в самій будівлі, звісно, а на острові, який входить у припалацові території. Було цікаво порівняти з іншими фестивалями, отже, базова інформація.
Участь у фесті платна для пивоварень, враховуючи різнобій у стендах - їх кожен прині свій, так само, як і своє розливне обладнання. Пивоварень було, здається, 25, тому при бажанні, можна було скуштувати все. 5-6 яток з їжею. Туалет парковий. Розрахунок за пиво - монетками-самоклейками, які клеють на листки по 50 штук (вочевидь, для майбутнього розрахунку з пивоварнями так зручніше і швидше). Цінник я уже і не згадаю, але, здається, він був по 300-400 ієн за порцію, квиток на фестиваль в ключав у себе келих і 10 "монеток" на пиво, їх можна було докуповувати в процесі. Буклетів з переліком пива не було, лише невелика мапа з назвами пивоварень.
Знову ж таки, було дуже полярне відчуття радості, що людей небагато: можна було падати на вуха пивоварам і розпитувати, а з іншого боку, те, що людей так мало натякало на не надто велику популярність крафту в цій місцевості. Щоправда, мене заспокоїли тим, що найпіковіший час - вечір п'ятниці, коли всі йдуть після роботи в напрямку станції, тоді чхнути нема де. А в суботу мало хто доїжджає, в основному приходять місцеві.
З'ясувалося, що майже в кожній пивоварні є експат - власник чи пивовар (часто - це одна людина), який і тягне це все. Чисто японських пивоварень було небагато. Враховуючи, що це було півтора роки тому, можливо все змінилося, але напрямки пива зчитувалися дуже явно: переважна більшість - це класичні німецькі стилі (бо першими пивоварами і тезнологами були саме німці і вони побудували розуміння пива) і бельгійські (бо бельгійське пиво вважається у японців найкращим з точки зору репутації і якості і історії). Поодинокі вкраплення бунтівників, які роблять пиво в американсько-скандинавській традиції, і ще менше - тих хто ризикує робити всякі вибрики. Практично всі пивоварні, ті що більші і старші, роблять пиво "зрозуміле" і більш нестандартне. Повністю мати "нахабну" лінійку можуть дозволити собі лише невеликі пивоварні зі сталою мережею/каналами розповсюдження, які знають, що можуть продати все, що зварять. Всі традиційно жалілися на те, що люди віддають перевагу дешевому масовому пиву (так, ми в курсі), не цікавляться, але основна проблема - традиційні походеньки на поїсти/випити, на які водять шефи підлеглих, в основному проходять саме у закладах з масовим пивом, які інше пиво брати не хочуть. У всіх свої складнощі, але крафт в Японії упевнено, хай і неспішно, росте.
З настанням сутінків люди ставали галасливішими, розкутішими, ну, ви розумієте, але кількість їх особливо так і не зросла, хіба що може трошки. Що там з фестивалями цього року? Геть неясно, що їх чекатиме, адже всі весняні скасовано зі зрозумілої причини. Чи вигребуть з того пивоварні і організатори? Сподіваюся перевірити восени...
Немає коментарів:
Дописати коментар