Я страшенно люблю відкривати для себе нові смаки, а тут Еда и Жизнь нагадали про равликів. І все, суботній обід вирішився сам собою: незвідане і цікаве, українське, недалеко.
Про Еко-Улитку багато і суттєво написали у вищезгаданому журналі, я додам лише те, що надзвичайно приємно, що не всі шукають миттєвого заробітку, а роблять щось нестандартне повільно (хе-хе, равликовим кроком) і неквапливо. Все, що потрібно знати про равликів, вам розповість приязний хазяїн ферми Дмитро. Між іншим, на офіційному сайті поки що зазначено один вид равликів, у журналі писали про два, а насправді їх зараз чотири:
- по-бургундськи - класичний варіант з часником, маслом, спеціями і зеленою - 300 грн/кг
- по-лімузенськи - у гру вступають волоські горіхи - 330 грн/кг
- пікантна - з арахісовою пастою - 320 грн/кг
- слюсарро - підкопчені з сиром - 340 грн/кг
Крім попередньо підготованих равликів у мушлях, можна придбати самих лише равликів у маринаді і готувати їх у чомусь - приблизно 60 штук - 240 грн.
Взагалі равликів фасують кілограмами, це ті ж 50-60 штук, але ми попросили 2 види по півкіло на скуштувати. Що ми отримали: равлики розфасовані в окремі пакети, разом запаковані у спеціальний пакет, заклеєні наклейкою з необхідними інструкціями з приготування, покладені у фірмовий пакет. Красиво!
Ці збоченці-французи мають і спеціальні виделки, і спеціальні тарілки з заглибленнями для споживання равликів, у нас в хід пішли зубочистки і силіконова форма для мадлен, мушлі туди лягли, як рідні, дуже зручно виявилося. Хоча, якщо знайдеться форма, в яку мушлі ляжуть щільно, щоб не перевертатися при транспортуванні уже готової страви - теж чудово. Як запасний варіант радять насипати на дно солі, щоб мушлі не каталися.
8 хвилин, 180С (для класичних - 200С, але додаткові начинки можуть пригоріти, краще довше, але на нижчих температурах), пляшка холодного вина, багет - і свято живота почалося. Перший равлик виколупувався повільно і з осторогою, жувався "пошепки", але щойно стало зрозуміло, що французи таки тямлять, виколупування пішло значно енергійніше. Їсти можна просто видлбуючи равликів, а можна викладати їх і масло на багет, згори кілька листочків чебрецю і мммм.... Оскільки у готовому вигляді равлики не надто фотогенічні із цілком зрозумілих причин, я не покажу, як ми їли. Але запевняю, лишилися рожки да ножки самі лише мушлі.
Як вердикт: звісно, часто так гастро-викаблучуватися не вийде, але це однозначно не останній раз.
ПС. дивна я жінка, на бігові штані 300 грн мені шкода, а от на равликів - ані трошечки. І так все життя :)
Немає коментарів:
Дописати коментар