Є два міста, у які, я категорично переконана, варто полетіти лише за краєвид з ілюмінатора літака. Це Стокгольм — за хаотично красу його архіпелагу. І Амстердам — за сувору геометрію каналів, які сіткою вкривають навколишні поля. Це настільки прекрасно, що немає сенсу навіть намагатися передати це якимись засобами фіксації зображень.
Одразу ж по приземленні ми мали змогу оцінити організацію системи транспорту. У зв'язку з ремонтними роботами залізничного сполучення зі Скіпхолом у той день не було. Усіх направляли на автобусну станцію, де купа добровольців/працівників транспортної мережі розсаджували подорожуючих на потрібні їм напрямки. Через Амстердам-Слотердайк ми і вирушили у бік Зандаму, де і жили. А взагалі від Скіпхола до Зандама 20 хвилин прямого сполучення.
Одразу ж на виході зі станції вокзалу ми зрозуміли, що символ Голландії — не тюльпани, не канали, а велосипеди. Ми навіть не уявляли, скільки ще і яких ми побачимо за цей тиждень. Тому двоповерхова стоянка для величків — це ще квіточки...
“А із нашого вікна отака фігня видна” - звісно, смітник трохи псує картину, але його, як із пісні слів, не викинеш.
Розмістивши свої скромні пожитки в номері, ми рушили в Гарлем, де мали зустрітися з друзями і подивитися щорічний парад квітів Bloemencorso. Це свято щорічно проходить двічі — навесні і восени, колона з платформ, на яких неспішно їдуть величезні композиції з квітів на обрану тему. Вам доведеться повірити мені на слово, що цьогорічний парад з темою “Смачного!” був красивим — жодних адекватних знімків немає, і буде мені наука на майбутнє, не треба чекати фіналу, коли темно, а їхати зустрічати парад вдень. Особливо вразили навіть не гори квітів, а оркестр а велосипедах (це ми ще мали снагу велосипедам дивуватися). Подробиці на майбутнє (теми, дати, маршрут) можна дізнатися тут http://www.bloemencorso.com чи тут http://www.keukenhof.nl/en/481/flower-parade.html
Гарлем — дуже симпатичне місто, значно камерніше і затишніше за галасливий Амстердам, а музеїв, гарних будиночків і вулиць і решти принад тут не менше.
Як у практично кожному пристойному голландському місті — свої канали
Свої сирні крамниці, повз які треба проходити з міцно заплющеними очима і затуленим носом
І просто гарні будинки
А крім цього, у Гарлемі є єдиний на всю Голландію унікальний “міський” сорт пива. Насправді їх два, але вони мають спільне коріння. Йопен і койт — пиво, яке варили ще в глибоку давнину не лише з ячменю, а з суміші ячменю, пшениці і вівса. Йопен отримав свою назву завдяки діжці для пива об'ємом 112 літрів. Колись, завдяки йопену, Гарлем був одним з найбільших експортерів пива. Нинішній рецепт, який росте ногами з рецепта 1501р, містить у собі 55% ячменю, 25% пшениці і 20% - вівса (хоча колись відсоток вівса зашкалював за 50%). Цікаво, що це пиво знову відродилося завдяки святкуванню 750 річниці заснування Гарлема (у 1995р), і ентузіасти, які варили це пиво спеціально на честь цієї події, трохи захопилися і продовжили варити його й надалі :) Рецепт койта ще старший — десь аж з 1407 року, і теж за основу має суміш злаків, але що цікаво, в оригінальному рецепті замість хмелю для гіркоти використовувалася суміш трав. Сучасний койт хміль все-таки містить, але тим не менш смак у цього пива дуже незвичний.
Але варто визнати, що цими двома сортами “енутзіасти” не обмежилася. Врешті-решт, виробництво переселилося у Гарлем, і тепер у центрі міста є Jopenkerk (http://www.jopen.nl, Gedempte Voldersgracht 2) – буквально «церква Йопена», і це, власне, церква — будівля старої кірхи.
На першому поверсі довжелезна барна стійка, чани - варильні і бродильні - паб, а на другому — ресторан. І повірте мені, охочих причаститися там досхочу, особливо у вікендовий вечір, та й у понеділок теж вистачає.
Що особливо дивує, тому що ціни — не з гуманних (скажімо, за два келихи 0,3 пива ми заплатили 9,70 євро, бо чогось не глянули на меню і не очікували таких цін у безпосередньо брю-пабі), тим більш, що прямо навпроти закладу є супермаркет, де пляшковий йопен представлено у широкому асортименті у ціновому діапазоні 1-1,5 євро. Щоправда, як не крути, заклад ну вельми вже нестандартний, а балакуча жінка-бармен нас взагалі підкорила, на питання що у них смачного темного, вона одразу нам налила пива на скуштувати О_О такого я ще ніде не бачила. Щоправда, я ніде в Європі не бачила того, на що надивилася у цю поїздку багато і від чого мене мало памороки не били — ЯК тут наливають пиво, недбало, купаючи келихи у пиві, проливаючи і т.д.
Тобто, наша швидка пробіжка Гарлемом доводить, що сюди варто приїхати, особливо, якщо поєднати візит із поїздкою в Койкенхоф і убити двох зайців одним пострілом. Або із Зандвортом — до моря від Харлема 13 кілометрів по ідеальних велодоріжках, або 15 хвилин поїздом. Або взагалі присвятити весь день Гарлему — вирішувати вам.
Немає коментарів:
Дописати коментар