Jasper Fforde

Jasper Fforde – мій кумир останніх днів. Я проковтнула все, до чого дотяглися мої руці, і це просто, просто розкішно. Взяти хоча б серію «Nursery Crimes», я думала, що після Ґеймана і його детективної варіації загибелі Шалама-Балама ніхто вже цим сюжетом не спокуситься. І як я помилялася!


In «The Big Over Easy», Fforde takes a break from classic literature and tumbles into the seedy underbelly of nursery crime. Meet Inspector Jack Spratt, family man and head of the Nursery Crime Division. He's investigating the murder of ovoid D-class nursery celebrity Humpty Dumpty, found shattered to death beneath a wall in a shabby area of town. Yes, the big egg is down, and all those brittle pieces sitting in the morgue point to foul play.” 
О, англійським пісеньках і віршикам і не снилася така доля. Я навіть боюся думати, який головний біль мав перекладач (а може і не мав, знову на так-сяк швиденько на колінці понаписав і забув), але ця гра слів, цей британський гумор, це висміювання сучасних реалій, майстерно вплетених у паралельно-існуючу Британію, це щось. І ви ніколи, ніколи не здогадаєтеся, чим все це закінчиться. Я просто слинилася від захвату, але категорично рекомендую читати в оригіналі, і якщо ви хоча б трохи знайомі з nursery rhymes.

“The inimitable Jasper Fforde gives readers another delightful mash-up of detective fiction and nursery rhyme, returning to those mean streets where no character is innocent. The Gingerbreadman—sadist, psychopath, cookie—is on the loose in Reading, but that’s not who Detective Jack Spratt and Sergeant Mary Mary are after. Instead, they’ve been demoted to searching for missing journalist “Goldy” Hatchett. The last witnesses to see her alive were the reclusive Three Bears, and right away Spratt senses something furry—uh, funny—about their story, starting with the porridge. «The Fourth Bear» is a delirious new romp from our most irrepressible fabulist.” 
Другий детектив і, ух, закручена, ух закручена фабула! Тут вам і Маша і ведмеді, і психопат-маніяк Імбирний Чоловічок, і велетенські огірки - і знову абсолютно непередбачуваний фінал. Сма-ко-та!

The Last Dragonslayer “In the good old days, magic was indispensable—it could both save a kingdom and clear a clogged drain. But now magic is fading: drain cleaner is cheaper than a spell, and magic carpets are used for pizza delivery. Fifteen-year-old foundling Jennifer Strange runs Kazam, an employment agency for magicians—but it’s hard to stay in business when magic is drying up. And then the visions start, predicting the death of the world’s last dragon at the hands of an unnamed Dragonslayer. If the visions are true, everything will change for Kazam—and for Jennifer. Because something is coming. Something known as . . . Big Magic.”
Ця книжка чомусь позиціонується, як дитяча, але мені сумнівна її дитячість, тому що бюрократія, підступність, ідіотські ток-шоу, жадобливі правителі, підступні корпорації, війни за території з ресурсами, мінлива слава – все це сумні реалії нашого дорослого світу. Але як, як невимушено, елегантно і природно вони внесені у тло цієї начебто-казки. Отримала величезне задоволення. Ви ще не читаєте Форда? Тоді ми йдемо до вас! :)