Порахували, і вийшло, що за тиждень ми відвідали 20 локацій/пивоварень, що не так вже й багато, але все ускладнювалося тим, що переважно в неділю, понеділок і вівторок мало хто працює, а через зміну часових поясів ми прокидалися в 6 ранку, а в 9 вечора уже просто вимикалися. Тяжко. При чому зараз так само складно повернутися в нормальний графік.
Переходимо до нового розділу і району, який ми умовно назвали Logan Square.
Насправді, тут буде про 3 пивоварні, але про 6 локацій.
Одна з них була дуже важливою для мене, такий собі особисти pilgrimage, з опери зустрічей, про які ти мрієш, але не те щоб направду очікуєш, і це була одна з причин вибору Чикаго як першого міста для знайомства з США.
Якщо ви шанувальник пива, але все ще не читаєте Good Beer Hunting - shame on you. Звідти я позичила свій теґ criticaldrinking. Це дивовижні фото і захопливі тексти - довжелезні, розлогі, прекрасні, смачні. Вдумливі. Розважливі. Ті, що відгукуються особисто мені. Це проект, який настільки вирізняється з усього, що я до того читала і слухала про пиво, що я радо приєдналася до кола підписників і виявила, що бонусом того є окремий чатик на навколопивні теми. І це таке safe place, де дивовижним чином люди не влаштовують дурнуватих суперечок на порожньому місці, обмінюються враженнями, корисною інформацією порадами, інсайдерською інформацією індустрії, де можна поставити запитання пивовару, який представляє свою пивоварню (так, підписниками є цілі пивоварні). Це перша тематична спільнота, яка не влаштовує епохальних внутрішніх сварок. Люблю її дуже.
Я навіть уявити не могла, коли вперше надибала GBH, що у свій день народження питиму пиво у студії проекту з його засновником. Поки я слухаю голос, який я уже сотні разів чула у подкасті, таке враження, що я дивлюся кіно - вкотре за цю подорож - тільки кіно про себе. Мабуть, комусь це видасьться дещо романтизованим досвідом, ну, зустріла людину, ну і що, але це був досвід з тих, коли світ завмирає, і мить застигає, як кавалок бурштину, і назавжди лишається з тобою, і ніякі фото, ніякі слова, найвізерунковіші описи його не замінять.
А потім знову ми носили печінку по закладах.
Revolution Brewing стали результатом того самого "виходу" з Goose Island. Пивоварню заснував Джош Дес, колишній співробітник гуся у 2010 році. На сьогодні це найбільша незалежна пивоварня Іллінойса. Неодноразово визнана найкращим брюпабом міста, пивоварня росла, росла і доросла до розширення до другої локації, де розташовано і пристойний флот бочок. У першому брюпабі (2323 N Milwaukee Ave) бармен не дозволив нам фотографувати - єдине місце, де таке сталося. Там можна поїсти і випити, не лише пива. І навпаки, у тапрумі, який відкрили згодом (3340 N Kedzie Ave) і де лише пиво, ми пречудово поспілкувалися з хлопцем, який нам розповів, чому їхній DDH прозорий (вони його проганяють через сепаратор, тому що ні їм, ані їхнім гостям не до вподоби муть у пиві - боже, тут голову ламаєш, як би пиво не освітлилося, а вони там сепарують його, демони!), скільки у них бочок (багато!), знайшов мені пін з логотипом на наплічник, розповідав байки про пивоварню і пиво. І якщо серійна лінійка просто хороша, подвійні драйхопи дещо агресивніші за решту аналогів у місті, то бочки, що довелося скуштувати, вразили дуже і дуже. Півпорції, флайтів немає. Безкоштовні тури - записуйтеся на барі. Ходіть. Дуже цікаво, що пиво цієї пивоварні продається і по штату і по штатах, але вони варять один сорт, який продяється винятково в Чикаго, таке собі місцеве пиво.
У Maplewood Brewery & Distillery (2717 N Maplewood Ave), яка сховалася у непримітному цегляному боксі наприкінці житлової вулиці, ми були двічі, і двічі нам довелося швидко тікати звідти, бо крихітний простір постіно забитий відвідувачами і надзвичайно галасливий. Відкриий лише нещодавно - у грудні минулого року - хоча сама пивоварня існує уже три. Задуманий як місце "для своїх", "для місцевих", лаунж, як його воліють називати хазяї, пропонує пиво, віскі (почали витримувати у 2015) і трохи їжі - з сусіднього закладу. Крім того - деякий мерч, а також гордо демонструє дві медалі GABF. Цікаво, що при власних потужностях, частину бестселерів (Charlatan, Son of Juice, Pulaski Pils) та й взагалі більшість пива цій пивоварні контрактно відварює згаданий у попередньому дописі Grand Central. Насправді, пиво варили ще з 2007 року під назвою Mercenary Brewing, а в 2015 поміняли її на нинішню. Півпорції. Віскі наливають по півтори унції.
Hopewell Brewing (2760 N Milwaukee Ave) у порівнянні з рештою виглядає перенесеною зі Скандинавії - мінімалізм в усьому, починаючи зі світлих дерев'яних стін, до меблів, до лого і купи настолок у куточку. Тапрум і пивоварня почали працювати майже рік тому, у січні, відкрита трьома партнерами. Знайти вільне місце важко навіть в 4 дня, не кажучи вже про вечір. Схоже, це місце повністю заповнене людьми, які прийшли пограти, але в тому і була ідея - знову і знову, ця ідея локальності, для місцевих мешканців, від тапрума власники очікують отримувати максимум 25% прибутку, а решта - від реалізації пива в інші заклади. Є флайти. Їжі немає. Пиво досить нетипове, окрім пілса і типових ІРА є сезони, фруктове пиво, і кислозатерте пиво, що набирає популярності. Без мерчу нікуди.
Крім того, в цьому ж районі розташовано крамницю Brew & Grow (3625 N Kedzie Ave), рай для домашнього пивовара, де можна знайти все, від дрібного (і не дуже обладнання), складників, книжок, журналів, тари, та чого завгодно. Тут регулярно проводять майстеркласи і мають 6 кранів з пивом. Для демонстрації, кажуть вони. Знаємо ми ці демонстрції) Але і правда, пивом лише пригощають.
Десь так. Невдовзі інший район.
Немає коментарів:
Дописати коментар