Вони поділяються на два типи - production brewery (себто, пивоварня, яка варить пиво і продає його в пляшках і кегах) і брюпаб / пивоварня з тапрумом. Останній тип з'явився відносно (років 5 тому) недавно, відколи пивоварням дозволили продавати пиво на місці на виніс, якщо у них є тапрум. Нагадаю, що законодавство у різних штатах різне, але переважно пивоварні не можуть продавати пиво роздрібному покупцю, оскільки з часів скасування Сухого Закону продовжує діяти трирівнева система дистрибуції, яка зобов'язує пивоварні продавати своє пиво дистриб'ютору, той продає його в заклади/крамниці, а кінцевий покупець може придбати його винятково у останніх. Ще одним варіантом налити пиво є тури. Тобто, пивоварня продає споживачу послугу - екскурсію пивоварнею, а в неї входить умовно-безкоштовна дегустація. Але на сьогодні пивоварень, які можуть вам налити без додаткових рухів дуже багато.
Висновок: беріть запасну печінку.
Пиво навіть у порівнянні з Європою досить дороге. Його ціна коливається від 4 до 6 доларів за 10 унцій (300 мл), подеколи за пінту (470 мл), або більше за бочкові/кислі/сортизвикрутасами. Пляшка ВА у пивоварні потягне на 20 доларів. Що цікаво, у крамницях ця ж пляшка може коштувати дешевше. Наприклад, Goose Island (якого ми лагідно назвали просто гусем) Bourbon County Barrel Stout у закладі "гуся" коштує 20 доларів, у крамниці (але лише якщо ви його знайдете) - 12. Деякі пивоварні мають флайти - набір маленьких порцій, зазвичай це 5, рідше 4 унції (120-150 мл). Ціна флайта коливається від 8 доларів за 4 штуки, середня - 15-17 доларів за шість, до 20 за ВА флайт у "гуся". А те, що ВА буде багато, це факт, готуйтеся одразу. В цій благословенній країні, де законодавчо закріплено, що бурбонова бочка, власне для виробника цього напою одноразова, а бурбону роблять пристойно, що означає - багато бочок і вони всюди.
Флайт зазвичай дорожчий, ніж аналогічний набір половинних порцій - halfpour - якщо вони є. Деякі заклади пропонують тільки половинки і повні келихи. Келих, до речі, теж відрізнятиметься місткістю, залежно від стилю, міцніші сорти наливатимуть лише по 5 унцій.
І ще: всі ціни в меню без податку. Його ви побачите уже під час розрахунку. Там же можна вписати чайові, які починаються рекомендованими від 15%. Практично всюди відкривають рахунок або одразу розраховують, зазвичай просто просять картку, заводять на неї tab, а закривають після того, як ви підпишете чек (і внесете за бажання чайові) без вашої участі.
Висновок: беріть багато грошей. Можна картку. Ми за тиждень жодного разу не бачили "cash only".
Всюди вас попросять пред'явити посвідчення особи, тому це зайвий привід постійно носити паспорт з собою (якщо ви цього все ще не робите у подорожах). В кожному закладі подають склянку води, навіть якщо ти ще нічого не замовив. Це дуже допомагає освіжати рецептори, якщо ти прийшов з метою скуштувати, бо все нове. Ну і водичка організму ніколи не завадить.
Кожен візит у заклад починається з "Hi, how are you today?" Кожен. Бармен поцікавиться, чи ти вперше, порадить, розкаже, залюбки потеревенить, якщо у тебе є настрій продовжити бесіду. Якщо ти цікавий звірок (з України, наприклад), великий шанс, що до тебе вийде пивовар, питати, як тобі пиво, а як в Україні з пивом, поїтиме з ЦКТ, розказуватиме, в який день бродіння охмелювати хейзи і так далі. Але ніколи не нависатиме, якщо тобі треба заглибитися в меню, чи якщо ти не проявляєш бажання до подальших бесід.
Висновок: беріть з собою українського пива, за яке не соромно, бо файно чимось відповідати на пригощання.
Пивоварні, де наливають, теж діляться на два типи: з їжею (брюпаб) і без (тапрум). Вгадати, хто де, досить просто: ті, що з їжею працюють в будні з 11-12, а ті, де лише пиво - з 16-17. Але все-таки краще перевіряти сайти. І у багатьох дуже вигадливий графік роботи. Знову ж таки, оригінальний гусь працює з четверга по неділю, до 8 вечора.
Висновок: плануйте свої походи. Поїжте, якщо ви вирушаєте у вечірній тур по пиву, а в закладах їжі не буде. Починайте з пивоварень, де можна поїсти, а далі вже по суто пивних.
Як планувала я.
Гугл і запит "brewery". Питання місцевим біргікам "куди піти". Після першого ж місця починаєш обростати порадами, куди піти ще, і часто ці поради перетинаються. В цілому, на завантажену офлайн мапу понанесено всі пивоварні, в які радили піти, і які цікавили набором стилів. Поділила на райони, подивилася, яка пивоварня починає працювати першою - і на день в цей район, пересуватися від пивоварні до пивоварні можна пішки, але проїзний на тиждень (28 доларів) дуже не завадить, Чикаго все-таки дуже велике місто.
Першим в цій серії пивного екскурсійоного туру по Чикаго буде район Вест Таун, в якому ми і поселилися. Відмічено зірочками лише те, куди ми потрапили, а пивоварень тут значно більше.
Най-найперша пивоварня туру, символічно називалася On Tour (1725 W Hubbard). Дуже світлий відкритий простір, в закапелку бочечки, за барною стійкою видно блискучий варочник. Барна стійка забавно оздоблена розвернутими автомобільними номерними знаками. Лише пиво. 12 кранів. Півпорції. Молода пивоварня, яку відкрив колишній домашній пивовар (як часто трапляється). Приємна місцина.
Cruz Blanca Brewery & Taquería (904 W Randolph) входить до групи інших закладів, заклад мексиканського спрямування, з фантастичними тако і годним пивом. 12 кранів. Півпорції. Краще приходити раніше, бо ввечері посадка повна навіть у будній день - місцинка розташована в досить популярному осередку пивних/їдальних закладів, де черги ще перед відкриттям. Тут ми познайомилися з обома пивоварами, Джейкобом і Тодом, останній переїхав з Австралії, і щасливий, бо може варити яке завгодно пиво, бо за його словами, на батьківщині особливо не поекспериментуєш і всі люблять солоденьке (десь я це вже чула). Замість півгодинки перекусити і скуштувати що на кранах, зависли там на дві години теревенів і дегустації ще не випущених сортів з ЦКТ. Є і традиційні сорти, і всякі кислі сезони, і хейзи, і бочки. Ходіть, не пошкодуєте.
Goose Island (1800 W Fulton) швидше за все, представляти непотрібно. Боги, піонери, тати крафту з 1988 року. Пивоварня, яка вигадала сучасну витримку пива у бочках. "Продажні уже-не-крафтовики", які десять років тому продалися ІнБеву. Насправді, на гроші ІнБева вони відбабахали ще одну пивоварню і варять там те що іде на масмаркет і канали гіганта - пшеничка, іпа і тд. А собі тихенько вони продовжують робити свої бочки. Що я хочу сказати... Щоб усі "запроданці" таке варили на постійній (! це важливо!) основі, і я припиню вважати викупи таким уже страшенним лихом. До речі, коли гуся купили, настав час, який місцеві називають "великим виходом", коли з компанії позвільнялася купа пивних профі і повідкривала свої пивоварні. Ну хіба не суцільний профіт?
У гуся ми були в двох локаціях (третя, секретний склад бочок, недоступний для вільного відвідування, там проводять спеціальні чи приватні івенти, весілля, презентації, тощо), і в рідній, на Фултоні, сісти можна хіба що в середу. В решту днів він забитий натовпом галасливих біргіків, які шарять пляшечки по 100 баксів. Лише у Фултоні є холодильник з усілякими рідкостями, витримкою різних років, раритетні пляшки (і то, в середу вони були, а в четвер уже ні, і як часто поповнюється холодильник - бозна). У ресторані на Клайборні (значно просторішому і спокійнішому, в якому було досить вільно і комфортно навіть у день Патрика) і вибір пива зовсім інший, на кранах значно більше серійної бочки, але немає раритетів. Хоча, їх немає в меню. Якщо спитати... Він з'являється (так ми таки скуштували їхній барлівайн). В обох непоганий вибір мерчу. Дуже тямущий і приязний персонал (якщо вам вдасьться з ним поспілкуватися). Брати в пляшках пораджу лише якісь супер-раритети (але вони безбожно дорогі), а пити розливне, серійна бочка досить доступна в крамницях (в тому ж Binny's i Whole Foods). На Фултоні лише пиво - 22 крани, на Клайборні можна поїсти, кранів 24. Флайти, півпорції. Маст.
Через дорогу від гуся розташувалася Great Central Brewing Company (221 N Wood). Дуже цікава пивоварня, яка варить своє пиво - типову німецьку класику, типу пілсів, хелесів і вайценів, бо їхній пивовар отримав класичну освіту в Німеччині, а крім того варять для інших пивоварень. І не лише для контрактників без обладнання, але й для пивоварень, яким не вистачає власних потужностей для найбільш популярних сортів. Мають не лише варочні і бродильні потужності, а й пакують у будь-яку тару.
Своїх кранів там 4 і ще 16 зразків того, що вони варять для інших, при чому там переважно хейзи та їм подібні. Лише пиво, але подеколи приїздять фуд-траки. Флайтів немає, лише порції та півпорції. Мають окремий куточок з кріслами, бібліотечкою і настільними іграми. Раз на місяць влаштовують бір-йогу.
<
Forbidden Root Restaurant & Brewery (1746 W Chicago) - ресторан і пивоварня з цікавим напрямком botanical beer, що означає, що пиво тяжіє в бік додавання всіляких рослин (але це не обов'язково). Одним із засновників є Ренді Мошер, автор "Смаку пива". Відкрилися ось два роки тому, оскільки довго шукали приміщення і знайшли його у вигляді колишнього сторічного кінотеатру. Дуже цікаво і смачна їжа, 16 кранів (12 своїх і 4 гостьових). Є кілька постійних сортів, але переважно це постіні експерименти і невпинна ротація. Полички з всякими ботанічними штуками в слоїках. Гравюри з кропом, мімі. Купа мерчу. Флайти. Ходіть.
Якщо ви крім пива п'єте каву, вас може зацікавити компанія Dark Matter Coffee, в цьому ж районі, трохи ближче до Юкрейніан Віладж. Там наливають, скажімо, отаке.
На цьому перша серія закінчується.
Немає коментарів:
Дописати коментар