Пиріг-рагу

Сирні перипетії "куди припхнути сир" тривають, але насправді, все дуже просто, тому що на мій скромний погляд, сир прикрасить практично будь-яку страву, головне побільше, побільше, і щоб розтопивися.





Жертвою сьогоднішніх експериментів став "Вершковий" від "Клуб сиру". Зізнаюся чесно, сири такого типу я не любила ніколи, щільний, з дрібними і хаотично розкиданими вічками довільної форми, пружний, дивно-пластиліновий на укус, з легкою гірчинкою, такий, який одразу асоціюється із закусками на шпажках шматочок мняса + оливка + сир з минульщини. Але чомусь саме ці сири так добре топити, при чому топити в якійсь їжі, божезбав у фондю, і бажано великим шматочком, щоби гарно тягнувся. Саме тому кубики вершкового склали компанію стілтону у пирозі-рагу (ок, можна будь-який сир з пліснявою, насправді узяти).
Дуже люблю такі пироги, вони смачні, цікаві, незанудні, а головне - рагу можна зробити напередодні, а змішати з сиром, викласти у форму, накрити пісочним тістом згори і запекти 20-30 хвилин уже перед подачею. Приблизний рецепт пирога можна подивитися отут. Ну і казала мені мама читала-читала у туторіалах, що не треба ввечері знімати на блакитному тлі, і забула, тому готовий пиріг дивного невикручуваного нічим кольору. Але колір фото непринциповий, бо смачно.