Фаршировані баклажани

А скажіть, ви називаєте баклажани "синенькими"? Більшу половину мого життя вони були синенькими, соте з синеньких, рулети з синеньких - яких я не їла взагалі, і мені навіть на думку не спадало, що комусь це видається, м'яко кажучи, дивним. Але синенькі переслідували мене постійно, бо особливо їх любить тато, з часничком, з гострим перцем, щоб аж "дихання дракона" було, і побільше. У мене ж впихнути навіть один рулетик було неможливо, бо після тушкування баклажани мені схожі на кашу з вати. Не склалася у нас з ними любов, коротше кажучи.

Але ці от синенькі, сорт "Графіті", навіть язик не повертається так назвати. Які ж вони синенькі, вони гарненькі, товстенькі і смугастенькі, але аж ніяк не синенькі. Зізнаюся чесно, купила їх, навіть не думаючи, що навряд чи хтось їстиме їх, окрім мене, та і що я їстиму - не факт, і взагалі, що з них готувати, але вони такі гарні, хоч замість квітів на столі тримай.

Однак, довго вони не пролежать, і щось з ними таки треба робити. І зробилися фаршировані баклажани. Всі складники по натхненню (на 5 маленьких баклажанів 6-7 печериць, 200 г сиру)

Розігріти піч до 180С.

Вимиті баклажани розрізати навпіл, вирізати серединку, лишивши "човник". Серединку порізати кубиками. Печериці теж порізати кубиками. На добре розігрітій сковорідці, змащеній півложкою жиру, масла чи олії швидко обсмажити овочі, щоб вони не встигли потекти (саме тому вогонь має бути досить потужним, не лінуйтеся постійно перемішувати). Не солити, не приправляти на цьому етапі. 5-6 хвилин буде доста. Зняти з вогню. Нарізати кубиками половину сиру, половину потерти. В мисці змішати овочі, кубики сиру, перець, мускатний горіх, дрібку солі, начинити "човники", викласти на деко, вистелене кухарським папером, посипати згори тертим сиром. Запікати півгодини. Ай який гарнір до сосисок на пивну посиденьку, ммм.... Нефотогенічний взагалі, але смачний, як апельсин. От чесно. І зовсім не каша.