По nіuewe herring і пейзажі до морька

Бути наприкінці літа-середині осені в Голландії і не скуштувати "молодого оселедця" - злочин проти свого шлунка і язика. Я не те щоб любитель, але тим не менш, пройти повз неможливо. Для повної автентичності і свіжесті варто їхати до моря, ми і скерували свої ноги, себто, колеса в бік Зандворта. Тим паче, там неподалік національний парк  Zuid-Kennemerland з просто космічними пейзажами.
Nieuwe herring - це оселедець, якого виловлюють наприкінці липня, коли він уже нагуляв трошки жиру, традиційно солять прямо на кораблях і вже малосольним подають охочим. І це не та їжа, яка з розряду "лише для туристів", місцеві самі охоче ласують нею.




Молодого оселдця принято їсти, тримаючи за хвіст, запрокинути голову, відкрити рота і опустити туди всю рибу.Менш упевненим у артистичності поїдання оселедця в такий спосіб подадуть очищене філе (яке чистять на кожне замовлення, кілька упевнених рухів - і все) на булці, з цибулею і огірочком. Смакота, скажу вам, неймовірна. І якщо їхати вздовж набережної, яток з оселедцем, як грибів після дощу, і в кожному оселедець різний, як не дивно. О, цей хрусткий хлібчик, о цей яскравий хрумкотливий огірочок, о, це звабливо рожеве слабосолене філе... Я подужала три

Від набережної можна звернути праворуч і опинитися у фантастичному національному парку, де дюни мережають соснові ліси, озерця, чагарники, листяні дерева, де скачуть-бігають-пасуться зайці, олені, лисиці, бізони та інші тваринки. А також велосипедисти, бігуни, хайкери та інший люд. За хорошої погоди там либонь взагалі фантастика, але навіть під сірим небом краєвиди вражають. Дуже рекомендую, особливо, якщо запастися бутербродом-другим з оселедцем і термосом чогось смачного і посидіти на медитативні лавці на березі озера.