понеділок, 30 вересня 2013 р.
Радой
У захованому від світу закапелку на вул.Тульчинській 6, хоча насправді я б сказала у апендиксі між Тульчинською і Хвойки, причаївся заклад з уже загадковою назвою - "Буль з гаком". Я якщо я вам скажу, що це назва світлого пива - що ви подумаєте?
пʼятниця, 20 вересня 2013 р.
BudPicWeekend
четвер, 19 вересня 2013 р.
BudBeer Weekend
Якщо я скажу, що цього довгого вікенду ми вирвалися до Будапешта по пиво, то ризикую бути закиданою тапками. По пиво? До Угорщини?! Замість токаю й інших вин? Сміховинно! Але яким би нонсенсом це не здавалося, факт лишається фактом.
Ще кілька років тому любителям пива й справді не було чого робити ні в Буді, ні в Пешті. Але «крафтова революція», яка услід за Америкою покотилася Європою, докотилася таки й до Угорщини. Тепер угорці мають більше 20 крафтових броварень, фестиваль крафтового пива (http://www.fozdefeszt.hu), асоціацію крафтових броварень, пивотеки і спеціалізовані паби. Чим і де розважитися у Будапешті? Якщо ви хочете навідати все, то без проїзного не обійтися – ці заклади розкидані по всьому місту.
Крамниці:
Kézműves Csemege (Budapest, Ráday u. 7, http://kezmuves-csemege.hu) – крихітна крамниця угорських спеціалітетів, в основному пива, вина, цукерок, шоколаду, домашніх джемів і мармеладі. Ціновий рівень середній, оскільки розташована вона на відомій вулиці ресторанів, пабів, кнайп і т.д., в наявності термінал і англомовний персонал (і сайт). Можуть порадити, обізнані у представленій продукції. Великий вибір крафтового угорського пива різних стилів.
Крамниці:
Kézműves Csemege (Budapest, Ráday u. 7, http://kezmuves-csemege.hu) – крихітна крамниця угорських спеціалітетів, в основному пива, вина, цукерок, шоколаду, домашніх джемів і мармеладі. Ціновий рівень середній, оскільки розташована вона на відомій вулиці ресторанів, пабів, кнайп і т.д., в наявності термінал і англомовний персонал (і сайт). Можуть порадити, обізнані у представленій продукції. Великий вибір крафтового угорського пива різних стилів.
субота, 7 вересня 2013 р.
Яблучні карамельки
Яблука, десятки сортів, красиві і кривобокі, жовті і червоні, і зелені, і в цяточку.
Якщо у вас є яблука нереспектабельного вигляду і смаку, які тільки на сік і пустити, але просто сік видається вам нудним - ось вам программа розваг на вечір.
900 мл свіжого яблучного соку
200 г цукру
100 г коричневого цукру
120 г масла
80 мл жирних вершків
змішані
1 ч.л. цинамону
2 ч.л. крупної морської солі (скажімо, копченої Falksalt)
На середньому вогні уварюйте сік хвилин 40-50, поки його не лишиться принаймні удвічі менше, ніж було, і він буде тягучим сиропом. Одразу попереджаю - беріть сотейник пристойного розміру, бо карамель пінитиметься і вилазитиме. Поки це триває, відміряйте цукор, вершки, поріжте кубиками масло, змішайте цинамон і сіль, вистеліть форму (у мене 24 на 12) кухарським папером. Коли сироп буде готовий, додайте туди цукор, масло, вершки, ретельно розмішайте і грійте, поки кулінарний термометр не покаже 255 фаренгейтів (я колись собі саме такий на ібеях і відхопила, фаренгейтовий, якшо шо, це приблизно 120C). Якщо немає термометра, то краплина такої температури, якщо капнути її у холодну воду, стане кулькою, трохи гумовою на доторк. Коли суміш досягне потрібного максимума, знімайте її з вогню. Всипте сіль+цинамон, енергійно розмішайте і виливайте у форму. Все, хай застигає.
Цього разу вийшла не до кінця застигла, тягуча карамель, яка тримає впевнено форму лише у холодильнику. Треба, мабуть, ще уварювати. Але смак, люди, смаааак... Концентрована золота осінь, коли і солодко, і пряно, і кисло, і солоно водночас...
Якщо у вас є яблука нереспектабельного вигляду і смаку, які тільки на сік і пустити, але просто сік видається вам нудним - ось вам программа розваг на вечір.