Цей запис можна поділити на умовно дві частини: пивна Барселона (йтиметься про кілька цікавих закладів) і пивна Каталонія (про крафтові броварні, і можна навіть сказати, пивну революцію в Каталонії).
До речі, хочу згадати і звернути увагу пиволюбів (які ще не знають про нього) на цей ресурс - www.europeanbeerguide.net. Рон – теж ще той навіжений чувак, як він все це встигає, я не знаю. Але ми завжди, як кудись їдемо, перевіряємо, чи не був він теж у цьому місті. Вигляд сторінки не те щоб дуже, фото теж хотілося б мати у кращій якості, але інформація безцінна. Лише завдяки йому ми знайшли кілька справжніх перлин у Барселоні, до яких ми і переходимо просто зараз.
La Cervesera Artesana (Carrer de Sant Agustí, 14, www.lacervesera.net) – паб-броварня, де наливають своє пиво, кілька сортів іноземного і мають три вражаючі холодильники з бельгійським, американським і британським пивом у пляшках. Як добре, що стаут і біттер – слова однакові на всіх мовах і порозумітися вдалося одразу, навіть з урахуванням того, що персонал англійською не говорив (один офіціант, з яким вдалося поспілкуватися англійською, прийшов згодом). Так от, Negra (Iberian Stout) і Tostada (Iberian IPA) прекрасні. Перший щільний, кавово-шоколадний, з благородною гіркотою, насичений, зі стійкою піною, а другий – з насиченим грейпфрутовим смаком, дуже і дуже. Сам заклад невеликий, але затишний, в меню є кілька варіантів закусок типу сандвічів і крокетів. Ціна великого келиха пива – 4,85 євро. Шкода, що в пабі купити їхнє ж пиво у пляшках неможливо, хіба що за попереднім замовленням, але в даний момент вони закінчують інтернет-крамницю. Є термінал, але можливість розрахуватися карткою починається від рахунка у 10 євро. Дуже раджу до відвідання.
La Cerveteca (Gignаs, 25, http://www.lacerveteca.com) заклад-крамниця з пристойним вибором дуже цікавого пива, переважно бельгійського, американського і німецького. Кілька видів пива на розлив, асортимент постійно змінюється. Заклад дуже маленький, туди приходять частіше просто купити пива, бо посадочних місць дуже і дуже мало, сісти нам пощастило лише у перший день, бо ми прийшли відносно рано (близько 18ї), при спробі впасти там пізніше вас може спіткати невдача. Вартість пива дуже залежить, але знайти можна справді фантастичні варіанти типу Westvleteren, різних Geuze, й інших нестандартних цікавинок, видно, що власник підходить до вибору асортименту з душею. Розливне пиво – від 4,5 до 4,95 євро за півлітра. Наливають на виніс з собою у літрові пляшки. Вибір закусок дуже символічний. Бармени дуже душевні, все пиво виноситься зі сховків охолодженим, є термінал.
George & Dragon (Diputaciу, 269) – британський паб модернового вигляду, один із перших, заснованих у Барселоні, з дуже і дуже вражаючим вибором розливного пива – британського (Fullers ESB!), американського, німецького. Широко представлена броварня Rogue, і на розлив, і в пляшках, в пляшках взагалі феєрія – дуже широкий вибір, знову ж таки асортимент постійно змінюється. Можна перекусити. Ціни: 4,30-5,00 за півлітра. Веселі і балакучі офіціанти, приємний інтер’єр, хороша музика, взагалі душевна місцина. Щоправда, пиво у пляшках дорожче, ніж у La Cerveteca (скажімо, Westvleteren на 2 євро дорожче). Є термінал.
Cervezas Moritz (Ronda de Sant Antoni 39) – заклад, останнім часом дуже популярний і всіляко піарений, навіть на офіційних барселонських мапах і буклетах він є. Якщо ви вирішите сюди навідатися, то приходьте не дуже пізно, інакше стоятимете у черзі на вільний столик (я, до речі, черги у заклади бачила вперше в житті, але в Барселоні це досить розповсюджене видовище). Кажуть, що торгову марку заснував ще 1856 року емігрант Луі Моріс Трутман. А на меню, де пишуть про історію компанії, зазначено, що найкраще в світі пиво – це німецьке пиво, і пиво Моріц варять за зразком і подобою. Що я можу на це сказати, вони навіть подають пиво або в склянках 0,2 (привіт, Кельн і кьольш!) здається, по 1,3 євро, або в літрових карафках. Випити можна лише класичного Moritz (ну лагер собі й лагер, нічого цікавого) і Epidor (трохи цікавіший). Але от щодо поїсти в Моріці – це хороша ідея. Ми брали мідії і запіканку – все дуже смачно і величезні порції. Принаймні їжею можна виправдати черги, але не пивом це точно. Ще тут дуже гарний підвал, схожий на печери – з великими світловими табло, пофарбованими в «пивний» колір, бродильні чани за склом, і скляна підлога дорогою в туалет (а під нею – ще рівні підвалів) – ох мабуть весело там ходити «тепленькими».
Ми, коли їхали до Барселони, особливо не розраховували на пиво. Ну, що там з відомого, Damm і все? Нічого взагалі про пиво іспанське ми практично й не чули, і подумали, що в принципі, там мабуть усі п’ють вино. О, як ми помилялися. Печінку ми додому привезли у валізі. Тому що в Каталонії якийсь бум крафтових броварень, зараз їх там 40 (з 100 на всю Іспанію). Але вся ця інформація повалилася на нас уже в Барселоні (у вигляді пивного журналу! з рекламами крафтових броварень, перші зразки продукції яких ми примудрилися купити на фестивалі кави), у вигляді маленьких спеціалізованих крамничок, де очі розбігаються (у Барселоні ми надибали лише одну, у Барселонеті, на Carrer de la Maquinista, поруч із ринком). От що кепсько, то це те, що у звичайних супермаркетах такого пива не купити, і в пабах всі цмулять нудний масовий лагер, тому хороше пиво треба шукати, але воно є! Всі, до речі, сходяться на думці, що найкращий варіант для посиденьок за келишком крафтового пива – бар B12 у Жироні, де найбільший його вибір.
Почнемо з Company Cervesera del Montseny (http://www.ccm.cat)
Компанія, заснована 2007 року, спеціалізується на елях верхнього бродіння, що вигідно виділяє їх серед переважно лагерів, які випускаються в країні великими компаніями. На броварню можна податися на екскурсію, але у нас не було, зовсім не було часу (щоправда, тепер ми серйозно думаємо про суто бір-тріп в Каталонію). Наразі варять 7 сортів пива, зі скуштованих Montseny Lupulus (Alc.5’4% іберійський ель), Montseny Hivernale (Alc.7’0% різдвяний ель), Montseny Negra (Alc.5’2% стаут) і Montseny Malta (Alc.5’1% pale ale) найбільше смакував стаут і різдвяний ель, в цілому дуже приємна броварня, шкода, що далеченько від Барселони.
А значно ближче, у самій Барселоні, є міні броварня Llúpols i Llevats («Хміль і дріжджі», http://www.llupolsillevats.com), яка варить пристойну кількість сортів пива під назвою Glops. За адресою Passatge Milans 48-50 primer pis, розташовано саму броварню (куди радо запрошують у гості) і паб, де можна скуштувати пива. Скуштувати не встигли.
Броварня Cerveseria Birrart (c/ Germans Encesa, núm. 65 de Sarrià de Ter. Girona, http://www.birrart.com) знаходиться буквально в кількох кілометрах від Жирони і ми туди збиралися приїхати на велосипедах, але з велосипедами в Жироні виявився конфуз. Тим не менш, ми скуштували практично весь асортимент у пабі, над яким мало не жили у Жироні. Джозеф Борелл варить пиво низового бродіння, яке називається і має логотипом мошку, практично легендарне створіння в Жироні, бо кажуть, що якось рій мошки покусав французьких нападників і ті втекли геть. Moska Rubia, Moska Tostada, Moska Negra – блонд, темний ель і чорне пиво прекрасно смакують, але однозначним лідером моїх вподобань стало Moska Tostada, насичене, чудове темне пиво. Шкода, що в наявності на той день не було яблучного пива (не сидру, ні, саме пива).
Cervesa Popaire (http://www.popaire.com/) – броварня у Бланесі, теж неподалік від Жирони, яка називає себе «Коста-бравською броварнею» і має фантастичний дизайн етикеток. Їхнє Tinta de Pop було першою пляшкою, до якої потяглася рука серед усього кольорового розмаїття холодильника з пивом. Розкішний стаут, насичений, чорний як ті чорнила каракатиці, щільний і багатий. Дуже шкодую, що не вдалося привезти чогось іще.
Ca l'Arenys' (www.calarenys.cat) – компанія, яка не лише варить пиво, але й ставить за мету нести пивну культуру в маси, шляхом продажу сировини і машин для пивоваріння. Пива Guineu з симпатичною лисичкою на обкладинці є кілька видів (всі назви – географічні), ми скуштували темний Montserrat, яке виявилося досить газованим, солодкавим і трошки цитрусовим. Дуже цікавий післясмак.
Таррагонська броварня Rosita (www.rosita.cat) варить елі з симпатичними панянками на обкладинці. Rosita Artesana – світлий ель подвійної ферментації, трохи замутнений, на смак нагадує бельгійський witbier, але без якихось особливих вражень. Rosita Negra – темний ель, з вмістом ліщини (!), досить цікавий, але на мій смак недостатньо об’ємний. Але цікавий, цього не відняти.
І найбільша моя журбинка – нам просто не влізло нікуди це пиво, а я його так хотіла. Етикетка, описи, о, хоч ридай. Двоє друзів заснували компанію Nobech Gourmet, яка варить пиво з зернових, які історично властиві Каталонії – гречка, queixal (кукурудза? пшениця), особливих сортів яблук, тощо, і назвали це пиво KEKS (http://www.keks.cat). Я не знаю, як це смакуватиме, але я дуже, дуже хочу. Якщо хтось буде в тих краях (в Жироні я бачила його щонайменше у двох крамничках у центрі), і якщо у вас буде місця у валізі на дві пляшечки – з мене кіло плюшок і подяк.
До речі, головна моя претензія до крафтових каталонських броварень – етикетки! Їх же ж зубами не відгризти від пляшок. Деякі навіть не здаються спеціальним наліпкам, які для цієї мети й існують (і за які величезна подяка
. Так ми й лишилися без етикетки з лисичкою. Ну і ціна, якщо в Німеччині, Австрії, та й Бельгії навіть ціна пляшки коливається до 1,5 євро, то тут вона починається з 2.
Підбиваючи підсумок – любителям пива є що робити в Каталонії, я б навіть сказала, що роботи непочатий край, бо все вищезгадане, це те, що ми встигли скуштувати чи запам’ятали, а скільки лишилося невідомим. Є що робити, особливо у квітні, коли відбувається фестиваль-збіговисько крафтових пивоварів (цього року це був уже другий фестиваль 14 квітня). Наступного року точно ні, але от через...
Немає коментарів:
Дописати коментар