Якщо підбивати підсумок всім нашим поки що небагаточисленним мандрам, то в категорії "Щільність краси і радощів на сантиметр кубічний" впевнено переможе Любек. Він гарний, затишний, шпилястий і... я вже все це неодноразово говорила? А тепер я буду показувати. Ласкаво прошу на прогулянку Любеком.
Буквально через хвилину після прибуття на вокзал ви побачите Гольстентор - браму-музей, що стоїть на головному вході у СтареМісто, яке ніжно обіймає своїми руками річка Траве.
Не дивно, що цей визначний об'єкт можна знайти буквально всюди: на листівках, вивісках і логотипах, марципанових тарілках, і навіть на стінах інших будинків
Одразу за брамою починаються нескінченні шпилі (до речі на оцей можна видертися і
дивитися на Любек згори)
Якщо не заглиблюватися в центр, а піти ліворуч, то отакою буде набережна
Де стоять на причалі кораблики, майже антикварні, відреставровані ентузіастами, які інколи по святах виходять по Траве аж до моря і катають охочих. А навесні робота кипить - кораблики, де треба, шліфують і покривають новим шаром лаку
А праворуч від Гольстентора набережна отака
Там теж є свій "кораблик" - музична школа отакого нестандартного вигляду
Замочки не оминули і Любек
А вулиці такі. І такі. І отакі.
На останній, до речі, будівля на розі - це чудовий заклад Am Zolln, над верандою якого є
вебкамера . Тому можна сісти, пити пиво і махати ручкою друзям, у яких є доступ до інтернету.
Один зі старих складів - шпайхерів, цікаво, чи тримали в ньому мед?
В любеку є красиві арки і переходи у внутрішні дворики
І фантастичні вікна
А ще - мінлива погода (а як же - місто на березі моря практично)
Є тут і давнє...
І сучасне
І з якого боку на Любек не глянь - краса невимовна...
Немає коментарів:
Дописати коментар