При всій різноманітності шпилів Любека випертися нагору можна лише в одному випадку, і то, навіть не випертися, а по-читерські піднятися ліфтом – на костьол Св.Петра St.Petri. (www.st-petri-luebeck.de, Schüsselbuden 13), перша письмова згадка про який датована, на хвилиночку, 1170 роком. Частково зруйнована під час ІІ Світової, і згодом відбудована, ця споруда у мене викликає значно міцніші асоціації з галерейно-виставковою площею, ніж культовим об’єктом, біла, світла, простора і повітряна, що й не дивно – там регулярно проходять концерти і вистави. Висота башти – 108,22 м., але оглядовий майданчик значно нижче (на висоті всього 50 метрів), але звідти прекрасний краєвид, а за хорошої погоди, кажуть, видно аж до самого морька – до Травемюнде. Чого плескати язиком, тре дивитися, тільки ще трошки інформації: оглядовий майданчик працює щодня крім Різдва і передноворічного дня, з жовтня по березень з 10 до 19, з квітня по вересень з 9 до 21 (аж шкода, що це настільки північні краї, що темніє там пізно, і помилуватися виглядом нічного підсвіченого Любека можна хіба що взимку. Вартість квитка – 3 євро.
Оце архітектурно-невтемне одоробло у лівому нижньому кутку - Peek&Cloppenburg - дуже нагадує мені всім відоме одоробло в центрі Львова. Цікаво, як цим чувакам вдалося провернути таке в цивілізованій Німеччині
Традиційно, усе тицябельно-розглядабельне, і зауважте, як швидко міняється погода
Немає коментарів:
Дописати коментар