Що, як, де і коли варто скуштувати, випити чи привезти зі Стокгольма? Звісно, це аж ніяк не вичерпний перелік, але:
- Обов’язково – риба, риба, риба, а особливо оселедець, і суто стокгольмський спеціалітет Nystekt strömming – оселедець, який виловлюють у центрі міста в Маларені, і готують у маленькому вагончику на Шлюсен, наприклад, взяти рол, це така собі шаверма стокгольм-стайл, дуже поживна і смачна, її можна їсти на ходу, коштує це щастя 75 крон
- Варення і мармелади з північних і не дуже ягід, бо вони фантастично смачні. Особливо традиційні – джем з брусниці (lingonsylt) і джем з морошки (hjortonsylt). Купувати краще у супермаркетах і ті, на яких написи лише шведською, ці точно будуть найкращі, бо для себе а не на експорт, ми бачили по 12 крон, хоча переважна більшість цін коливається в районі 20-30
- gravlax – маринований у солі, цукрі і травах лосось (взагалі, все що з lax – це з лососем, а strömming – це балтійський оселедець)
- surströmming – ферментований оселедець, який, на жаль, особисто скуштувати не вдалося, бо був не сезон, який розпочинається великим фестивалем у серпні; а також всілякі консервовані оселедці з додатками
- köttbullar – «м’ясні кульки» - традиційна гаряча страва
- лакриця – в будь-який кількостях, але пильнуйте – saltlakrits, особливий вид лакриці, яка вирізняється чорним кольором, і смак дуже на любителя
- knäckebröd – хрусткі хлібці, зазвичай, з «корисного» житнього борошна з висівками та іншими органічними добавками
- kanelbulle – цинамонові булочки і перлинний цукор, щоб готувати їх вдома
- сендвічі з креветками!
Усіми цими штуками звісно що краще закупатися у супермаркетах, а не на туристичних ятках чи базарах, але зверніть увагу на те, що якщо у вас картка чіпована, тобто вона не вимагає введення пін-коду, вас будуть регулярно просити пред’явити ID, щоб звірити прізвище на картці і ваше, тому паспорт варто носити з собою, інакше ваша картка буде просто шматком пластику, а не засобом розрахунку. У всіх закладах харчування, у всіх музеях, супермаркетах і т.д. приймають картки, ми більшу частину наміняної заздалегідь готівки привезли додому, тому власники карток можуть спати і почуватися у Швеції спокійно.
Як ви помітили, останні кілька пунктів must have –
хліб. Хліба в Швеції дуже багато, всякого різного, і він смачний. Кількість солодких булочок, дієтичних хлібців, видів темного і білого хлібу просто ошелешує. І! Я вперше побачила їх у Швеції (хоча виробник – фіни, фірма Fazer) мрія мого дитинства: чорні хлібні скоринки! Просто хлібні скоринки в пакеті, і більше нічого зайвого. Це ж так просто і геніально, а у нас ніхто до цього не додумається.
Але я відволіклася. Булочки з корицею є практично всюди і їх всюди пропонують до кави. До речі,
про каву, як не дивно, але шведи – одна з найбільш кавоспоживаючих націй, на вулицях розпорошено величезну кількість кав’ярень мережевого типу (наприклад, Wayne’s Coffee, місцевий аналог Старбакса, з такими ж відрами смачнючої кави і приблизно такими ж цінами), окремих закладів, і кавових автоматів у крамничках. Про них більше. По всьому Стоку періодично виринають маленькі «7eleven» i «Pressbyran». Вони працюють в середньому 8 і до 11, що дуже і дуже просунуто, в порівнянні з Європою, де все зачиняється в шостій. У 7eleven – просто фантастичне айс-капучіно по 20 крон величезний стакан, а вранці можна розжитися кавою і булочкою теж за 20, з урахуванням того, що окремо булочка коштує 16, а кава – це не міні-горня еспресо, а нормального розміру паперова філіжанка десь 200 мл, а на стіночці стоїть пакет молока – доливай, якщо треба.
Якщо вам кортить випити чогось міцнішого, то тут доведеться викладати або суворі гроші в закладі (швецьке пиво 35-80 крон, імпортне від 60 крон), або топати в єдиний магазин, де можна купити алкоголь більш-менш алкогольний. Але, спочатку, про класифікацію алкоголю, вірніше, пива. В Швеції є три категорії пива: перша (макс.2.25%), слабоалкогольне «lättöl» продається взагалі без обмежень, хоча деякі крамниці можуть встановлювати власні вікові обмеження, друга (макс. 3.5%), «народне пиво» - «folköl», продається в супермаркетах, але особам, які досягли 18-річного віку, і третя – все, що міцніше, це міцне пиво - «starköl», і купити його можна лише у державного монополіста Systembolaget, там же і заховано і решту алкогольних напоїв. Працюють ці крамниці з 10 до 18, а по вихідних і взагалі до 15, і вас обов’язково проситимуть пред’явити ID, щоб перевірити, чи є вам 20 років. Про ціни. Вино дешевше, ніж у нас у Гудвайні, і вибір не менш цікавий. Є досить хороший вибір сидру, і якщо на пляшці написано «сидр», то будьте впевнені, що це чесний сидр, ферментований яблучний сік, а не огидна газована слабоалкогольна бовтанка, як у нас, бо це питання регулюється на законодавчому рівні. Пиво дорожче за українське, ціни його наближені до наших на імпортоване, але це принаймні пиво, а не жовта водичка, тим паче вибір значно, значно кращий за тутешній. Справедливо плачуть через ціни на міцний алкоголь, там вони вдвічі-втричі вищі, за українські, тому майте на увазі.
Найцікавіше – у Стокгольмі практично не працює правило «не їсти в туристичному центрі, бо дуже дорого», ціни на гаряче і на пиво дуже схожі незалежно від району, в якому розташовано заклад. Закладів у Стоку багато різних – традиційно багато азіатських ресторанчиків, італійські піцерії, індійські забігайлівки, фаст-фуди і hi-end ресторації, тому кожен підбере собі щось до смаку і під розмір гаманця. Середня ціна за м’ясну страву – від 160 крон, це близько 15 євро. Але якщо трохи зорієнтуватися (щоправда, на це потрібен час), можна цілком нормально харчуватися. Основний «хінт» - це dagens, меню дня. У дагенс входить гаряча страва (зазвичай одна, але буває і дві-три на вибір), плюс салатка (або готова, або буфетного типу «збери собі з різних овочів»), можливо, ще якісь варіанти гарніру, чай-кава-сік і навіть десерт. Вартість дагенса коливається між 75 і 110 кронами і він обмежений часом – з 12 до 14 ви точно на нього потрапляєте, а деякі заклади починають його з 10ї і закінчують о 15й. Деякі заклади (переважно пабного типу) пропонують after work – з 15 до 18, це меню дорожче за дагенс, там немає салату-чаю-кави, але є пиво. У ланчевий час інколи трапляється буфет, що теж дає можливість наїстися від пуза за помірні гроші. Всюди спокійно говорять англійскою, тому якщо вам незрозумілий дагенс, який виставляють зазвичай на дерев’яній дошці-розкладачці і обов’язково шведською, можна перепитати, що там у меню. У наступних дописах – окремі заклади з прикладами, цінами і речовими доказами.
Немає коментарів:
Дописати коментар