Швеція 2.0. Транспорт туди-назад і в межах

Добиралися ми до Стокгольма Віззейром через Жуляни-Скавсту.

Туди. Їхали на таксі, бо валіза була важкувата, тобто, незалежно від того, що географічно літовисько поруч із нами, адекватного транспорту, який ходить за розкладом (ха-ха, мрійники), нема. Заходимо - кілька стійочок чекіну, черги нема, смуга для багажу вже змонтована, валізи, дякувати Богу, у вікно вже не викидають. Далі через двір в іншу будівлю на догляд і паспортний контроль. На диво, аж чотири працівники штампують паспорти охочим полетіти деінде, навіть ввічливих працівники. Але коли заходиш у зал очікування... Маленький новоприбудований ангарчик, на всіх стільців не вистачає, вікна закриті, один нещасний кондиціонер не встигає качати кисень, таке враження, що зараз його взагалі перекриють, спека і духота невимовні. Зате є дьютіфрі і Флайбар. Десять метрів до літака везуть на автобусі. Паришся і стікаєш потом ще у ньому, поки всіх напакують, зроблять почесне коло по площі і таки підвезуть до літака. Штурм. Сіли. Летимо. До речі, полетіти у Сток варто лише заради того, щоб побачити згори косу у Гданську і архіпелаг. Коли літак вже йде на посадку, а під тобою, як намистини, розсипано маленькі острови, а на них будиночки, а між ними сотні, сотні човників, яхт і катерів - це щось. 
У Скавсті з літака у приміщення аеропорту - пішки, на щастя, досить швидко пройшли контроль, нас спитали куди ми, навіщо і коли назад, чи маємо квитки. Штамп - і вільні. Дуже раджу попіклуватися про квитки до Стокгольма заздалегідь. Зручно і комфортно їхати з сервісом Flygbussarna - купити квиток можна через інтернет (діє на будь-який рейс 3 місяці з дати купівлі), прихопити з собою роздруківку і можна застрибувати в автобус і їхати, поки решта людей стоїть у черзі по квитки. Автобуси до речі, чекають, якщо рейс запізнився, як було у нашому випадку. До Т-Централен, мабуть, головної транспортної розв'язки міста, автобус їде 80-100 хвилин, залежно від завантаженості доріг, які зараз масово ремонтують. 

Назад. Добиралися тією ж Flygbussarna, бо мали заздалегідь проплачений квиток roundtrip, порадувало, що якщо на конкретний час виїзду велика черга, то підганяють стільки автобусів, щоб влізли всі. Скавства нас неприємно здивувала. Такого повільного чекіну я ще ніде не бачила. Працювало 6 стійочок з 16, чекінилися і здавали багаж, здається, на 3 рейси, переді мною стояла пані з квитком на Варшаву, яка мала вилітати о 13:30, а о 13:20 черга була ще ого-го. Її рейс затримався на годину з гаком. Наш - хвилин на 20-30. Але, нарешті, валізу здали, йдемо далі. Перевірка ручного багажу. Ще ніде я не бачила, щоб змушували перепаковувати речі. Одна одиниця ручної кладі на особу і все, або лишаєте тут, або не летите. І жодні переконування, що це музичний інструмент, який не можна у валізу, що це книжка на почитати в літак, нічого не діє. Як хочеш, так і впихуй все, майте це на увазі. Пройшли "рентген". Сир чимось не сподобався, попросили дістати. А він на самому дні ретельно спакованого наплічника. Спокій, лише спокій, як говорив Карлссон. Розпаковуюсь, наплічник просвічують ще раз вже без сиру, нарешті випускають нас у зал очікування. Зал досить великий, все, що має бути, включно з туалетом і барами на попити води-кави є. Але це зал оцікування для 4 гейтів внутрішніх рейсів. Нам треба йти в його кінець, де починається паспортний контроль, який проходить дуже швидко. Штовхаєш двері, і... Втрачаєш дар мови. Бо в крихітному, манюпусінькому залі очікування з 2 гейтами-міжнародниками немає ні стільців, ні автоматів з водою, ні туалету - нічого. Взагалі нічого, тільки двері на посадку. Шок. Тому якщо вам раптом захочеться пити, купуйте воду у першому залі очікування, до речі, якщо у Стокгольмі воду з-під крану можна сміливо пити, у Скавсті цього робити не радять. Стоїмо, чекаємо на початок посадки. Чекаємо, чекаємо, чекаємо. Виходить дядечко, який збирає квитки, перевіряє наявність штампу в паспорті. Знову чекаємо. Нарешті оголошують початок посадки, забиваємося в літак і чекаємо знову на пасажира "який вирішує свої міграційні проблеми", як повідомляє нам приязна стюардеса. Зрештою, в Жулянах ми сіли на 20 хвилин пізніше графіка. А тут і сюрприз - у залі паспортного контролю вентиляція є. Три черги: для дипломатів, для іноземців і для громадян України, при чому, як не дивно, поставали правильно. І от черга громадян рухалася чомусь удвічі повільніше, ніж іноземна. Пощастило, що наша валіза нас вже чекала, багаж на виході перевіряли вибірково, але перевіряли. Привіт, Ненько. 

У межах. Проїзд у Стокгольмі дорогий. Ми вирішили свої проблеми музеїв і пересування одним махом - стокгольмською карткою, але про неї пізніше. Квитки бувають одноразові, смс-ні, смужка купонів на 16 штук - коштує 180 крон, проїзні. Сток поділено на 3 зони - А, В, С і пересування в межах кожної і між ними коштують по-різному. Скажімо, купуєш смужку купонів і на вході в метро ти кажеш, куди їдеш, і тобі проштамповують таку кількість купонів, яка покриває зону руху. Для поїздки у зоні А (весь центральний Стокгольм, куди входять всі станції метро, практично всі трамваї і частина ліній приміських поїздів) буде проштамповано 2 купони. Ці купони покривають весь транспорт: метро, автобуси, приміські поїзди, трамваї, але діють лише одну годину! Можна пересідати в рамках зони скільки хочеш, але лише на цей час. Будьте уважні, купити квитки можна у SL-центрах і автоматах на зупинках, у транспорті це зробити не можна і вас вважатимуть зайцем. А це дорого - 1200 крон. Транспорт ходить як у всіх цивілізованих країнах - точно за розкладом, але зараз не працює повністю синя лінія метрополітену і частина зеленої. Спочатку важко зорієнтуватися (англійською оголошення не дублюються), але з мапою проблем не буде. У будь-якому разі я всіляко рекомендую користуватися стокгольмською карткою, яка покриває всі три зони, або проїзними, якщо ви довше, ніж на 5 днів, тоді у вас голова за транспорт не болітиме. Весь транспорт безгучний, нічого не гримить, не стукає, не гуркотить. У трамваях і автобусах немає компостерів - ходять кондуктори і перевіряють спеціальними датчиками проїзні чи штампують квиточки. У деяких місцях ходять безкоштовні кораблики з одного острова на інший, але то дуже локально і не в центрі, тому треба перевіряти безпосередньо на місці проживання. Здається, це все про транспорт. Якщо будуть питання - питайте. Автобус (це не рейсовий) і трамвай