неділя, 31 січня 2021 р.

Caribbean Dream

Буду відверта: я не фанат тропічних островів і морського відпочинку в цілому. Моє шило не не може нормально функціонувати, коли його змушують лежати на пляжу. 

Але коли шило уже стогне на дивані, wanderlust проїла дірку в голові, а варіантів доступних напрямків (яких не так уже й багато), то розглядаються всі варіанти. Отже, якщо ви збираєтеся найближчим часом до Домінікани (куди мешканцям України можна) і любите пиво, вам сюди. 


Що треба знати при плануванні подорожі в цілому.

1. З лютого для проходження кордону вам обов’язково потрібно заповнити он-лайн форму, яка є одночасно і заявою про стан здоров’я, і трекінгом, і декларацією. Про всі комендантські години, роботу транспорту, цю туристичну форму і все важливе можна і треба почитати отут. Якщо ви прилітаєте після початку комендантської години, обов’язково майте з собою посадковий, нас дорогою з аеропорту у квартиру в Санто-Домінго поліція зупинила двічі, англійською не говорить ніхто, показуйте квиток.

2. Якщо ви їдете на самоорганізований відпочинок, а не в готель, де вам все порішають, обов’язково плануйте все заздалегідь. Все може змінитися в останню мить, місць на екскурсії може не бути, а країна досить велика, і з не дуже зручним дорожнім сполученням. 

Тому, наприклад, якщо ви хочете потрапити на какао (планували сюди) і кавові плантації, туди краще їхати з Санто-Домінго, до того, як ви переїдете до океану в район Пунта-Кани, скажімо.

З району Пунта-Кани (ми жили в Уверо Альто) можна поїхати подивитися на виробництво сигар (єдине, на що ми потрапили, бо решта розваг була скасована через посилення комендантської години і протиковідних заходів в цілому, бронювали тут), на ром до Барсело (планують відкритися з лютого, домовтеся про візит тут), фантастично красиві підземні печери Ceva de las Maravillas, усе це залежить від ваших особистих уподобань і планів. Пильнуйте парки, наприклад вхід у Cotubanamá National Park з боку Бока де Юми обійшовся нам у 150 песо з носа, а за Indigenous Eyes Ecological Reserve з заїздом через приватну територію якогось резорту, хотіли 50 доларів з особи. Перевіряйте все наперед, щоб не кататися даремно.

Одразу скажу, що на Саону ми не поїхали, нас серйозно відвернули коментарі про те, що маршрут групи однаковий, всіх будуть години дві збирати, і половину часу будуть намагатися щось продати під галасливу музику 90х. На громадському пляжі в Баяхібе до речі, все виглядає теж дуже нічого, отак наприклад. 



3. Пересування. Бронюйте авто заздалегідь теж, і сподівайтеся, що ваше бронювання знайдуть (наше, через посередників, не знайшли, тому мабуть краще у прокату бронювати). Обов’язково візьміть USB-шнурок, яким до авто можна під’єднати гугл-навігатор з телефону, інакше будете без наві. Перед тим, як виїздити на автостради національного значення, наміняйте місцевих грошей (у банку для цього знадобиться паспорт), наприклад з Санто-Домінго до Пунта-Кани буде 4 збори загальною сумою 320 песо. Якийсь рейтинг назвав домініканське водіння найбільш небезпечним у світі, водять і правда, страшно у містах, але українського водія таким не налякаєш. Ба навіть більше, ніхто не ганяє на трасах, принаймні за всі дні катання машиною ми не бачили нікого з важкою правою ногою. 

_________________________________

Отже, наш план був простим, але амбітним: приліт в Санто-Домінго, прокатне авто, два дні в столиці: поїздка на какао-плантацію і дослідження місцевої кавової і пивної культури. Потім переїзд на п’ять днів в Уверо Альто, а там океан і виїзди на ром, сигари, національні парки і якийсь пляж з картинками з реклами Баунті. 
Нам реально пощастило і ми знайшли розкішне мешкання з власним пляжем поза готелями і взагалі майже без людей. 



Все це було заплановано в листопаді, а з 1го січня у країні закрилося майже все. Гуляти з 5ї ранку до 5ї вечора в будні, а по вихідних з 5 до 12ї ранку. Так, до опівдня. А далі комендантська година.

І тут починається пиво.

З урахуванням того, що всю неділю ми планували присвятити місцевим закладам, то просто відмітили їх на гугломапах (все, що знайшли, а скажу вам, там далеко не все). Але перспектива просидіти весь день у квартирі змусила шукати варіанти доставки. 

Що з’ясувалося: крафт у Домінікані є, але він переважно активний в інстаграмі. Якщо у вас профілю там немає, просіть, щоб вам витягли звідти контакти і телефони - вся країна сидить в WhatsUp. Зважаючи на нинішній статус і потенційні наслідки, я дуже рекомендую зв’язатися з усіма закладами заздалегідь і дізнатися, чи вони працюють, один з відмічених закладів, Cervezologia (брюпаб, крамниця для домашніх пивоварів, ботлшоп і освітній центр) на жаль, ковідку не пережив. 

Врятували нашу неділю Chato’s Beer (фб, WhatsUp 829-6104666). Ці прекрасні люди не лише привезли нам пива, холодного, впритик до комендантської години, тому ми ще встигли зранку погуляти, вони доставляють смаковинні такос (одразу згадала нетфліксовий серіал Taco Chronicles, тут тобі і аль пастор, і кочініта), і розрахуватися можна було доларами, бо які тобі банки у вихідний. Стильове різноманіття дуже порадувало, тут тобі й ІРА, і стаути (у бочці і білий), і фруктові витребеньки. Середня вартість пляшки - 140 песо. У нормальний час у них мобільний тапрум, але, але… Не проходьте мимо. Сповнена вдячності їм, правда. 



У понеділок, коли можна було нарешті вийти з хати, ми перевірили Cervezologia (яка виявилася закритою) і La Cacata Brewing Company (сайт, WhatsUp 829-9758881), про яку буде більше.

Пивоварня от щойно відсвяткувала рік роботи, і випустила з цього приводу лімітоване пиво: витриманий у бочці шотландський ель, який і прикрашає перше фото цього допису. У тапрумі можна перекусити дрібним на кшталт начос, а також прямо на місці готують смачну піцу. Пиво надзвичайно чисте і приємне, основний ухил у бік легкого - сешн ІРА, кельш, фруктова пшеничка з тропічними фруктами, що логічно, бо коли на вулиці +28, хочеться чогось свіжого. Тим не менш, балтійський портер на 10% у них теж є. Можна випити на місці, а можна все взяти з собою в банках або в літровому кроулері. Півлітра з собою - 195 песо. А, якщо вам цікаво, "ла каката" - це місцева назва локального тарантула. 









Окрема подяка Алексу, засновнику пивоварні, що повністю прокурував наше прибуття і відвідини, а також трошки просвітив мене, що відбувається на крафтовій сцені сьогодні. Уявіть собі, що почалося все десь посередині 2000, і хоча одностайності чи специфічних референсів немає, але сходяться, що першим ім'ям крафту стало Charlie Horse. Однак, за відсутності державного сприяння, податкових пільг і через місцеву специфіку загалом, на сьогодні існує лише 19 ліцензованих пивоварень, 15 з яких можна віднести до крафтових. Бурхливого росту не сталося. Але навіть зараз йдуть активні дискусії з політичними силами про введення більш лояльних до крафту законодавчих норм і полегшення умов роботи подібного бізнесу.

Звісно, коли у тебе під ногами у місті манго валяються, фішкою місцевого пива буде додавання тропічних фруктів, щолокальніше, то краще. Наприклад, чінола і гуавабері у La Cacata (п’єш пиво і гуглиш, що воно - задоволення і освіта, що може бути краще), або манго і кокос у Chatos. Потроху просувається тренд витримки пива у бочках (прим. ще б пак, коли у тебе щонайменще два величезних виробники рому під боком!) Те, що крафтові сміливці не гребують експериментами, видно з пива - огірково-м’ятне, білий стаут, тут не пасуть задніх. 

Ковід змусив місцеві пивоварні звернути більше уваги на доставку і дистрибуцію, що, в цілому, незле для споживача, хоча втрати від часу, коли заклади були змушені зачинитися, величезні, і невідомо, хто переживе пандемію, а хто ні. 

Якщо казати про всю країну, Алекс радить не оминути увагою на Gallo Pelon Brewing і Cibao Brewing у Сантьяго, а з місцевих - Chato, Proost, Caco e' Vaca

____________________________________


Коли ми планували свій маршрут, також відмітили собі наступні локації, але не добралися до них через графік роботи: Mr. Bier's Taproom (мультитап, має і своє пиво), Bräu Bottle and Keg Shop (крамниця, переважно з імпортом), мережа супермаркетів Hola! подеколи має щось з локальних мікро, але вгадати де саме, неможливо, тому просто мали на увазі. Не про пиво, але Casa Barista & Co. - для любителів кави третьої хвилі, тут її і смажать, і сніданки готують, перевірили, все ок, і кава хороша, прихопили з собою кілька пачок місцевої. В районі Пунта-Кани є Walden Brewery (на мапі позначено брюпаб, але насправді це локація серед складів, і ми не змогли зустрітися з пивоваром, бо він пішов на самоізоляцію з ковідкою) і Cerveceria Punta Cana, яка варить одне пиво, яке можна купити в будь-якому супермаркеті, але воно ближче до масмаркету, ніж до крафту. Beerhouse у Баваро не подавав ознак життя. 

Десь якось так. Якщо будуть питання - питайте. 





2 коментарі:

  1. про середину 2000-х - то вони додали собі рочків для солідності :-) В 2010-му ще не було крафту навіть близько. Тому 16 нових броварень за 10 років - не так вже й погано для Карибів. Мені доводилося насолоджуватися Президентом :-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ну в цілому, що саме вважати крафтом, і чому ні. У Південній Африці все в 2007 почалося, чому не могло в Домінікані? Там всі, то в крафт грається - або чуваки, які вчилися в США, або звідти понаїхавші, вся ця крафтова культура умовно близько, туристів там теж багато, тому підгрунтя для початку було. Тому не перевіряла достовірність, і повірила місцевим на слово, їм нема сенсу якось це прикрашати, зважаючи на стан крафту нині

      Видалити