Від вокзалу до пивоварні - ну аж 10 хвилин пішки. Можливо тому, що вже кінець дня, а може тут просто такий плин життя (а гості переважно місцеві, чути по мові), всі розслаблені, неквапливі, розморені чудовим днем і чудовим пивом. Ще б пак - крім велкам-келиху, можна насолоджуватися всією лінійкою Роденбаху по 1,5 євро за келих. Ми і самі там не на один затрималися, бо вже педалити не треба, поїзд довезе назад куди треба. Столики на вулиці були всі засиджені, майже як і вся дегустаційна кімната в середині, поміж фодерів, але штовханини не було. Ще б пак, пивоварня ве-ле-тенсь-ка.
Навіть кімната управління польотами здоровезна. До речі, це єдина пивоварня, на якій навіть під час туру, навіть у неділю щось булькало, пихтіло, варилося, солодко пахло суслом, дзеленчало розливною лінією і буркотіло пакувальним відділом.
Цікаво, чи планують вони запустити ще одну лінійку, адже що б іще тут робив гризет у ЦКТ №1?
На трубах написи сусло, СІП ще щось, а на нижньому - "Роденбах". Дайт мені вентиль від нього...
Оцей мобільний декоративний фодер насправді має два крани, і на фестивалі його вивозять і лиють прямо звідти. Чудова ідея і прекрасне виконання.
На вході у фодересховище - старі пляшечки, ще якими я їх пам'ятаю. А потім починається.
І навіть якщо здалося, що фодерів на сьогодні вистачить, то ні! Їх ще 3 (три!) поверхи. Це либонь найбільший сховок фодерів, червоних фламандців то точно. Найстарших в тому числі. Між ними - майстерня, де їх лагодять, підганяють, брендують, тощо. Лікар бочок терпляче пояснює все, що його питають про пацієнтів.
Судячи з колонок, музика тут теж була, але ми і так затрималися і закінчили оглядини уже після офіційного завершення дня туру. Але ніхто нікого нікуди не гнав, терпляче наливав, розказував, пояснював. Один з місцевих шанувальників ходив за нами і періодично встромляв корисну інформацію типу "а он і нинішній власник дає інтерв'ю, якщо і вам цікаво щось у нього спитати".
Вінтаж прекрасний, як завжди, як і крю, а от звичайний роденбах анітрохи не схожий на той, що у пляшках, солодший, менш карбонізований, вочевидь - максимально свіжий. І про пляшки - постійні промацування маркетингових глибин помітні всюди, як і з новим слоганом, так і з новим оформленням пляшок (на фото нижче - руж і вінтаж), яке тепер нагадує якесь дешеве ігристе вино, затягнуте у плівку. Можливо, то я прискіплива, але чогось мене такий новий вигляд дуже засмутив, і це вигляд і великої пляшки, і маленької ідентичний. До таких нововведень я віднесла і власні креветкові чіпси Роденбаха (хоча, може вони вже давно, але локальні), що точно має натискати кнопку ностальгії, бо креветки і Роденбах - це щось таке, дуже своє, типове, канонічне.
Але якою б не була упаковка, що б там вони не робили зі слоганами, пиво фантастичне. І дуже знакове для мене, не втомлюся розповідати, як 9 років тому я вперше скуштувала кисле пиво в Брюгге і це був Роденбах гранд крю, і як я плакала над келихом "нам ніколи такого не привезуть", і це був мій другий за значимістю спогад-початок пригод у пивному всесвіті. Але дякувати http://beershop.com.ua дуже довго плакати за Роденбахом не довелося. І якщо ви ще не пережили цей досвід - то я вам заздрю.
Лана, очень красиво и круто! Жаль только на украинском напряжно читать =). Нету случайно на русском? Или самому перевести и поделиться ?
ВідповістиВидалити