Днями пила розкішний Oude Geuze Boon Black Label (дяки за цю можливість beershop.com.ua), і згадала читану минулого року статтю, що Boon хоч і випускає власного пива небагато, але є одним з основних постачальників сировини для бельгійських блендерів.
Є окрема категорія пивоварень (хоча, ось і перше питання - чи можна називати їх пивоварнями? Тілкін от використовує термін "гьозерія"), які купують, витримують і збирають докупи різні ламбіки, гьози і т.д., як Tilquin і Hanssens Artisanaal. І хто власне, відповідає за кінцевий результат? Звісно, з третьосортної сировини не збереш цукерку, так само, як і без певної витримки і мистецтва розпізнати хорошу комбінацію, переливай з однієї діжки в іншу, і буде просто хороше, але не виняткове пиво.
Я знаю, що в світі алкогольних напоїв є асемблаж (той же купаж, але з дещо іншою конотацією), але винороби проводять цю процедуру з власним вином, тобто, контролюють процес від початку і до кінця. Принаймні, я шукала і не знайшла, хто б з виновиробників працював з чужою сировиною.
Ось є "бродячі" пивовари, є контрактні варки, і вважається хорошим тоном писати, де було зварено той чи інший сорт для такої-то пивоварні чи пивовара. Я не кажу вже про колаборації, де зазвичай згадують всіх учасників процесу. Але блендери ніколи не пишуть на етикетках, чиє молоде пиво вони використовували. Чи чесно це? Принаймні, я жодного разу не бачила згадок (ну, окрім як на сайті). Чи це все притягнуто за вуха, і щось типу, як вимагати поділитися лаврами за сир сировару із тим, у кого він купив молоко?
Розкажіть мені, що ви думаєте з приводу.
Немає коментарів:
Дописати коментар