Oslo - калейдоскоп

Якщо описувати Осло одним словом - це калейдоскоп. Фантастична картинка, що складається зі строкатих шматочків різних кольорів, форм, розмірів, і врешті-решт, загальне враження надзвичайне. Супер-пупер сучасна забудова на набережній, одноповерхові дерев'яні будиночки по сусідству, триповерхові а-ля барокові забудови, відновлені фабрики і склади, виробничі простори, схожі на житлові квартали, житлові будинки, схожі на космічні кораблі, річки, поля, ліс, гори, море - все. І контрасти. А коли виходить сонце і гріє, кожен шмат парку чи зелена галявинка перетворюється на імпровізований пляж, як от на фото нижче :)

Blenders

А давайте поговоримо, любі мої поціновувачі пива. Або просто любителі поговорити.

Днями пила розкішний Oude Geuze Boon Black Label (дяки за цю можливість beershop.com.ua), і згадала читану минулого року статтю, що Boon хоч і випускає власного пива небагато, але є одним з основних постачальників сировини для бельгійських блендерів. 

Є окрема категорія пивоварень (хоча, ось і перше питання - чи можна називати їх пивоварнями? Тілкін от використовує термін "гьозерія"), які купують, витримують і збирають докупи різні ламбіки, гьози і т.д., як Tilquin і Hanssens Artisanaal. І хто власне, відповідає за кінцевий результат? Звісно, з третьосортної сировини не збереш цукерку, так само, як і без певної витримки і мистецтва розпізнати хорошу комбінацію, переливай з однієї діжки в іншу, і буде просто хороше, але не виняткове пиво. 

Я знаю, що в світі алкогольних напоїв є асемблаж (той же купаж, але з дещо іншою конотацією), але винороби проводять цю процедуру з власним вином, тобто, контролюють процес від початку і до кінця. Принаймні, я шукала і не знайшла, хто б з виновиробників працював з чужою сировиною. 

Ось є "бродячі" пивовари, є контрактні варки, і вважається хорошим тоном писати, де було зварено той чи інший сорт для такої-то пивоварні чи пивовара. Я не кажу вже про колаборації, де зазвичай згадують всіх учасників процесу. Але блендери ніколи не пишуть на етикетках, чиє молоде пиво вони використовували. Чи чесно це? Принаймні, я жодного разу не бачила згадок (ну, окрім як на сайті). Чи це все притягнуто за вуха, і щось типу, як вимагати поділитися лаврами за сир сировару із тим, у кого він купив молоко?

Розкажіть мені, що ви думаєте з приводу.

Helsinki - залізти ногою в ще одну Скандинавію

Що ще робити у довгий вікенд, коли все, що можна було поробити, пороблено, і на подальші дії треба чекати, і вже ці безкінечн записи про пиво треба чимось розбавити? Правильно, згадати, що ще купа фото необроблених лежить.
У травні ми гайнули на три дні в Таллін, і один день з них провели у Хельсінкі, бо ідея сплавати туди на поромі прийшла спонтанно і отримала одноосібну підтримку усієї нашої експедиційної команди.
Тому ввечері ми купили квитки на здоровезний блискучий білий 8-ми поверховий пором, зранечку на нього завантажилися і вирушили у путь. 2 години з хвостиком - і привіт, Фінляндіє.

Пивний катрусин кінозал: Blood, Sweat and Beer

Раніше катрусин кінозал був про фільми з їжею в головній ролі, на жаль, він спочив разом із жж-шечкою. Відновимо традицію, тим паче, найближчі дописи будуть одночасно for fun, по роботі і мінімум для двох проектів, про які я вам, сподіваюся, з гордістю розповім, коли вони наблизяться трохи ближче.

Є цілі канали на ютубі, маса інтерв'ю, освітніх записів, серіалів, DIY, whatever. А є документалки.Схоже, мало не кожен штат Америки зняв собі кіно про крафтове пиво. Теми, до речі, різняться. Є і історія, і протистояння маленьких проти великих, але переважно, це історії успіху, крізь терни до зірок, оце от усе. А ось цей фільм знімали два роки, і він, переважно, про проблеми. І він справді про сльози і соплі Blood, Sweat and Beer.