Antwerpbeer 2.0. У гості до трапістів

Ну, у гості, то, звісно кажучи, перебільшення, направду у гості можна хіба до La Trappe потрапити, але бути поруч і не поїхати подивитися неможливо. Насправді, ми вирішили поєднати приємне і ще більш приємне - величок, пиво і пригоди

Велички ми взяли у cyclant.com, і це були одні з найкращих і найзручніших великів, які ми десь в Європі брали. У них дуже маленький "флот", але велосипеди якісні, видно, що люблені, і не покликані бути дешевими і "вам і так зійде покататися день". Тому всіляко рекомендую. Ми за день накрутили неспішно близько 62 км. 

До Малле треба просто виїхати з Антверпена і практично нікуди не звертати, а їхати прямо-прямо. Поки не проїдеш на дорозі знак "Малле", і там вже можна роззиратися, хоча пропустити кафе (прямо при дорозі) і абатство досить складно. Звісно, на територію самого монастиря нікого не пускають, можна просто об'їхати навколо, подивитися на гори ящиків пива, трапістичних корівок, які потім дадуть трапістичне молоко на трапістичний сир, і заїхати в кафе, де звісно купа трапістичних страв з використанням трапістичних продуктів.
Ми сподівалися на те, що можливо, а раптом, у кафе буде "Extra" - легке пиво, яке Вестмалле варять для споживання монахів, це такий собі трипель-лайт (лише 4,8%), але ні, знайшли ми його в зовсім іншому місці. Варто уваги те, що на крані лише Dubbel, а Tripel лише пляшковий. Щоправда, у меню зазначено дивовижного звіра half-n-half - це 50/50 обидва сорти. Нащо вони це роблять - невідомо. Попоївши (трапістичний бургер і паста з трапістичним сиром - хто б сумнівався) і піднявши келихи за здоровля пивоварів, ми рушили далі. Дуже дивно, але кафе було заповнене відсотків на 80 о 13й в будній день людьми орієнтовно від 50 років. Обідали, пили пиво. Де обідає молодь, і звідки взялися всі ці люди - не те щоб зрозуміло, екскурсійних автобусів поруч немає, і це не людний квартал у центрі міста. Дивовижа.



Другою нашою зупинкою стала Brouwerij Pirlot, маленька, напрочуд охайна броварня з кафе і величезним зеленим і літнім майданчиком. У третій явно потроху збиралися на пиво місцеві, теж зовсім не юного віку. Пиво дуже непогане, як на мікро, тим паче у досить консервативній на цей рахунок Бельгії, ясно, що без набору dubbel-triple нікуди, але є стаут, охмелений блонд, імперський стаут і абсолюнто прекрасний і фантастичний крік, насичено вишневий, несолодкий, хоч літрами пий (хоча я не те щоб великий поціновувач кріків). Але ви оцініть, як круто зроблені дегустаційні набори! Кошик на 3 келихи з магнітами, на які кріпляться назви, щоб вам не довелося мучитися і запам'ятовувати де що налито. Посиділи, подегустували, трохи потеревенили з пивоваров, вручили йому пляшку українського крафту і вйо додому. Дорогою заїхали на адресу найбільшої інтернет-крамниці пива в Бельгії, але за 20 хвилин до закінчення офіційного робочого дня нам ніхто так і не відчинив.