В моєму листопаді, який завжди був для мене найсмурнішим місяцем року, який я збираюся прикрашати усіма можливими і неможливими способами, буде
- багато гірчиці
- кілька нових проектів, де я знову складатиму слова докупи, чого давненько вже не було, і продовження старих, наприклад, Artbook Mania
- можливо, зовсім нечікуваний проект, про який я уже два роки думала, але не мала нагоди якось звести докупи, бо він залежатиме не лише від мене, і ще один кулінарний проект
- шиття веселого костюма на новорічний забіг
- квиток до Відня на джаз
- дитяча книжечка-розмальовка, до якої я трошки доклалася
- знову, нарешті, переклади для душі
- сподіваюся, що будуть новорічні листівки, для яких взагалі зараз немає ідеї. до речі, TWMC, моя адреса з абонентською скринькою буде дійсна лише до кінця року
- багато мрій і копняків до них, підсумків, бо в грудні на то часу точно не буде
- біг, незалежно від погоди, йога і баклажановий килимок для неї
- кольорові колготки і шалики в пику погоді
- багато кави і зустрічей, я скучила за вами, друзі.
Розкажіть мені про ваш листопад?
Лано, ти - мій ідеал у мистецтві жити. Хай усе заплановане вийде і ще щось приємне додасться!
ВідповістиВидалитиТа ну прямо таки, ідеал :) Дякую за побажання.
ВидалитиЯ просто дуже не люблю листопад, тому забиваю його купою справ, щоб не помітити. А якщо взятися серйозно, то в кожному дні можна знайти шось хороше, от чесне слово. Все залежить лише від того, як на все дивитися і який кут зору обрати.
В моєму листопаді відходняк від візиту мами коханого... Солодке розгільдяйство... Круасани з Франсуа (з білим шоколадом)... Не встаю та валяюся у ліжку частенько до пізднього ранку, навіть довже ніж коханий-сонько. Необхіжнісь зібрати самоє себе в чємодан та відправити себе в Удмуртію. Думки про те, що розписуватися з коханим буду в зимовому краї. Жарти про те , які мені валянки одягти в знамєнательний дєнь. Пробіжки по інстанціям щодо порушення законів та перші візити до ювелірних магазинів - однаково страшно. Прогулянки... Всотую в себе місцеві прояви краси. Відкладання, відкладання, відкладання на потім того, що потрібно вчора. Переляк від того, що треба от зараз в десяток днів назбирати дарунків в поїздку, дарунків новорічних для моєї сім'ї тут та для сім'ї коханого там. Розпач від того, що, здається, не встигну повернутися на новий рік в Київ. Самовиштовхування себе у подорож. Зустрічі, розмови... нерви... милування цими звичними місцями у нинішніх їх шатах, так ніби наостанок.
ВідповістиВидалитиНічого собі пригода :) але це хороша пригода, еге ж?
ВидалитиВ останні роки листопад став дуже символічним місяцем. Часто згадую тих, хто уже «за обрієм», а особливо свою найдорожчу, наймилішу, найдобрішу, наймудрішу, найжіночнішу… і взагалі ту, для якої в мене ніколи не забракне «най» і прекрасних епітетів. Ім’я їй бабуся.
ВідповістиВидалитиА ще листопад – це місяць пошуку сонця, старих фотографій, спогадів і навіть трішки якоїсь ностальгії...