Фестиваль крафтового пива у Будапешті

Щоб ви не думали, що в Будапешті я винятково бігала, покажу вам оце. Просто дивовижному збігові обставин, а саме погодним умовам, я завдячую тому, що було де відсвяткувати фініш свого першого в житті півмарафону, при чому буквально - фініш і фестиваль розділяло якихось 500 метрів газону. Насправді, шостий уже фестиваль крафтового (на це роблять особливий акцент, куди ж без того, еге ж) почався ще у п'ятницю, і тривав аж до вечора неділі, хоча п'ятничним і суботнім відвідувачам не пощастило - йшов рясний дощ, який подеколи перетворювався на мжичку, але справжнім поціновувачам пива то не стало на заваді. Трохи фото і слів про організацію.



Перше, що спадає на думку - ніколи не думала, що скажу це - як же ж мене нудить від ІРА, дайте щось інше! Серйозно, 90% заявлених найменувань були ІРА, чорні ІРА, подвійні ІРА, "пшеничні" ІРА, охмелені елі і так далі. Портери, стаути, пшенички, браун елі можна було порахувати на пальцях двох рук. Угорщину з головою накрило хмелем. І це дуже швидко набридає. При чому та сама ситуація не лише на фестивалі, а й у закладах, рятують лише пивотеки, які, як спеціально, на дні фестивалю вийшли на нього учасниками, але з тими сами ІРА. Лишили мене без кислого і імперського, підступні. Навіть додому не вдалося нічого привезти.
По-друге, дуже вразила організація. Я вперше стикнулася з системою поповнюваних карток, яка виявилася напрочуд зручною. У ятках організаторів береш картку (заставна вартість - 500 форинтів) і поповнюєш її будь-якою сумою грошей. Можна користуватися однією карткою на двох, трьох, несуттєво. Після поповнення, у будь-кого з учасників купуєш фестивальний келих (500 форинтів, це і є власне, "квиток" на фестиваль). А потім купуєш у кого захочеш яке хочеш пиво, велику (0,4) чи малу (0,2) порцію. Ми вирішили, що краще менше, але більше (пива/сортів), і особливо не налягали на обсяги, але дуже швидко виявилося, що перепробувати все, що хочеться - не проблема (дивися пункт про асортимент вище). Після фестивалю картку можна повернути, отримати заставні гроші і решту, яка лишалася на картці невикористаною. Келихи не повертаються. Мега зручно, оплата відбувається за секунду, шляхом прикладання картки до спеціального термінала, ніяких пошуків решти, дрібних купюр і т.д. Пунктів поповнення карток і миття келихів вистачало, черг на території фестивалю практично не було. Карткою можна було розрахуватися і за розливне пиво, і за пляшкове, і за їжу, ятки з якою теж були присутні - типове пивне їдло, на кшталт сендвічів, бургерів, тощо.
На фестивалі були присутні близько 50 броварень, були ятки барів і крамниць, переважна більшість - угорці. Помічені австрійці, одні американці, кілька яток чеського і бельгійського пива, але нічого особливого в сенсі - цікавого тим, хто пивом цікавиться не перший день. Хотілося більшої різноманітності, знову ж таки. Але все одно, нам до того рости й рости.
Цікаво, що ніхто особливо не намагався соціалізуватися. Наприклад, на фестивалі у ДеМоленів йшли бурхливі обговорення всіляких навколопивних тем поміж пивоварами, пивоварами і відвідувачами і т.д., тут народ в основному просто пив, або теревенив між собою за столиками.