Якщо вже говорити про сир, то я просто не уявляю, як так довго примудрилася не знати і не куштувати сири від сироварні "Бабині кози". Це, між іншим, неабияка дірка в знаннях про українські сири і рівні задоволення.
Бо сири справді прекрасні. Коли ми їх побачили на фестивалі сиру і вина, навіть не намагалися вистояти чергу всіх, хто створював натовп "скуштувати". Ми просто взяли по чверті, а то й півголівки. І жодної хвилини не пошкодували. Хіба що про те, що треба було брати цілими.
Мій особистий фаворит - Капрінос, більш щільний за свого брата Франсуа, не такий вершковий, але з фантастичним гострим і пікантним, виразним смаком. Не те, щоб решта його не мали, все дуже смачно, і я тішуся, що нарешті "плісняві" сири у нас набувають якогось хоча б розповсюдження. Бо можемо, якщо хочемо, пишаюся.
На сайті можна почитати про кожен з видів сирів, а також, де їх можна придбати.
Виглядає смачезно))))
ВідповістиВидалитиДякую. Теж не знала. Дуже чекаю хоч на якусь подобу грюера від українських виробників. Бо імпортний до Кам'янця не возять, а привезений самотужки швидко закінчується.
ВідповістиВидалитиСелиська сироварня, "Нарцис Карпат". Вони його роблять по такій же рецептурі, він справді схожий і смачний фантастично.
Видалити