І жовтень був кілька життів тому...
Нюрнберг зажив слави не лише одного з найгарніших міст Німеччини (і це після страшних бомбардувань), міста з найбільшим різдвяним ярмарком, але крім того, міста з фірмовим пивним стилем. З раннього середньовіччя тут варили червоне пиво,
Rotbier, пиво низового бродіння, насиченого бурштинового кольору, з легким копченим ароматом, яким завдячувало певному сорту хмелю. За часів чуми та буяння інших хвороб, які передавалися і водним шляхом, пиво вважалося найбезпечнішим напоєм для усіх вікових груп, і середнє річне споживання пива сягало 500 літрів на особу (на сьогодні ця цифра не дотягує і 100).
Трохи згодом до червоного додалися білі вайцени верхового бродіння, і на 1579 рік у місті 35 броварень варили червоне і 42 – біле. На 1700 їх кількість разюче зменшилася – 24 червоних і 11 білих. Сьогодні історичне червоне пиво у місті варять дві броварні, Altstadthof і Schanzenbraeu.
Варто зазначити, що Нюрнберг розташований дуже вигідно для сприяння броварству – на піщанику, в якому зручно було копати глибокі льохи, в яких навіть влітку була стабільна температура. Згідно місцевого указу 1380 року кожен бровар, який хотів варити і продавати пиво на території міста, мав обов’язково викопати льох мінімум 10 метрів завглибшки, 10 на 16 футів. Ці льохи об’єднувалися у хитромудре плетиво лабіринтів під містом, і стали йому в нагоді не лише в сенсі забезпечення місцевих жителів безпечнішим напоєм, але й захистили від страшнішої загрози. Під час бомбардувань 1942-44 років вони перетворилися на сховища.
Саме роль їх, як бомбосховищ більше висвітлюється в екскурсії, яку вам можуть провести (http://www.historische-felsengaenge.de, щонеділі об 11:30 тур англійською, квиток 8 євро, з Нюрнберг-кард безкоштовно). Я сподівалася на більше інформації про пиво, а також з подивом виявила у себе легку форму клаустрофобії – коли ми йшли вузьким переходом з одного льоха в інший, стиснуті з боків і з похиленою головою, я мріяла лише про те, щоб він уже скоріше скінчився. Переважно про бомбардування, трохи про пиво, прогулянка трьома рівнями вглиб міста – 116м, якщо я не помиляюся, розповіді про кригу, яку скидали спеціальним інструментом (з демонстрацією їх же), і зовсім трошки про броварню, що з 1984 року відроджує традиції – не лише пивом, а й шнапсом з пива і пивними гірчицею (офігезною!) й оцтом Altstadthof (http://www.hausbrauerei-altstadthof.de, Bergstraße 19-21). Мушу сказати, що їхнє червоне пиво і справді дуже, й дуже гарне. Але заклад, відкритий постійно (не велика зала для спеціально замовлених подій), дуже маленький, тому мріяти про те, щоб впихнутися сюди ввечері – марно. Ми два дні намагалися це зробити, але скуштувати пива вдалося лише в неділю в обід після екскурсії, і то з великими труднощами. Готують смачно, пиво прекрасне (п’ять сортів: червоне, світлий лагер, червоний вайцен – дуже цікавий, чорне, червоний бок), ціни дещо вищі за середні, розрахунок готівкою. Рекомендую.
Виявляється, шестиконечна зірка була символом броварства - знак подвійного триєдинства стихій вода-повітря-вогонь і складників вода-солод-хміль, необхідних для цієї професії
Друга компанія відновлювачів традицій – Schanzenbräu (www.schanzenbraeu.de, Adam-Klein-Str. 27). Заснована 2004 року, броварня варить два постійні сорти, червоне й світлий лагер, але не гребує і сезонними забавками: чорним, боками, тощо. Заклад справляє враження такого класичного генделя – жодних прикрас і дизайнерських цацок, максимально доступна, проста і поживна кухня, колоритні відвідувачі. Червоне значно слабше за конкурентів Альштадхоф, а от чорне дуже незле.
Третя броварня претендує на звання найстарішої броварні Нюрнберга. Lederer (http://www.lederer.de/, http://www.erlebnisgastronomie-nuernberg.de/ Sielstraße 12) позначає роком заснування 1468, хоча не зовсім зрозуміло, з якої причини. Перший паровий двигун у місті було встановлено саме тут, і місцева легенда заявляє, що під час першого рейса німецької залізниці 1835 року у поїзді були дві діжки саме цього пива. Нестандартний для німецької броварні логотип — крокодил — з'явився, щоправда аж 1890 року, вигаданий Фрідріхом Вандререом (якого у свою чергу, надихнув улюблений заклад “У крокодила”. Лого лишилося незмінне, як знак того, що модне пиво приходить і йде, а крокодил чалапає собі уперед, і ніщо його не зупиняє. Історія, звісно, оригінальна, а от пиво — не дуже. І пілс, і Кроко абсолютно звичайні, нічим не особливі євролагери. Заклад здоровезний, незатишний, в меню є секція російською, і за столами гучний регіт і російський мат. Не рекомендую. Опудало крокодила не рятує.
Ще одне місце, яке справило на нас абсолютно протилежний і дуже приємне враження, це Barfüßer (http://www.barfuesser-nuernberg.de, Hallplatz 2). Броварня ця розташована у підземному поверсі дуже гарної відновленої будівлі, яка до 1572 року слугувала складом зерна, солі і вина, але під час Другої світової повністю була знищена. Зараз це бізнес-центр, відбудований у 90хх.
У Барфусері варять блонд (вайцен насправді) і шварц (чорне) пиво. Обидва дуже приємні, класичні представники своїх стилів, свіжий смак, дуже швидке обслуговування, беруть картки. Їжа проста, недорога і смачна. Ввечері дуже велелюдно.
На превеликий подив, фірмовий заклад Tucher (www.tucher.de ) на мурі був зачинений.
Якщо говорити про заклади, де пиво подають, але не варять, дуже рекомендую зазирнути до Hütt’n
(www.huettn-nuernberg.de Bergstraße 20). Хороше меню, щоденні ланч-пропозиції і чудовий вибір локального пива від незалежних броварень, також два “домашніх” пива, які хтось для них варить. Є де розігнатися, пиво на розлив і в пляшках. Ввечері, навіть в будній день, буде досить важко “приземлитися”, хіба що на барній стійці. Можна розрахуватися карткою.
Не можу оминути увагою і місцеву мережу www.landbierparadies.com. Це крамниці і кілька невеликих закладів, в яких можна придбати популярні і маловідомі результати трудів франконських броварів, книжки, матеріали і інструменти для домашнього пивоваріння, або скуштувати пиво. Вибір великий, найменувань 100-150 точно є. Перед входом у крамницю — палета, куди приносять порожню тару, на касі кажеш, скільки пляшок приніс і їх вартість вираховується з нової покупки. У закладах — лише пиво, закуски максимум холодна тарілка ковбас, хліба і мастилок до нього. Лише готівка. Душевні бармени і продавці, діжки замість столів, гарно.
Немає коментарів:
Дописати коментар