Охоронці Музею грошей Нацбанку Туреччини
Оця красуня залізла під тент броварні ВВС і сіла поруч. Звісно, я заходилася її чухати і пестити. Офіціант подивився, що я реагую на неї нормально, і приніс на серветці шмат риби. Такої ж, яку я попереднього візиту їла у складі "фіш-енд-чіпс", а не огризок якийсь, чи хвіст. Розпещена царівна його з"їла лише половину.
пʼятниця, 31 січня 2014 р.
Місто котів
Нема сил про новини чи актуальне. Хочеться обійнятися з котом і сховатися під теплий_картатий_плед(тм).
Якщо вам теж - беріть, тут багато. До речі, хто порахує всіх стамбульських пухнастих?
Не знаю, чи правда, що пророк Мухаммед любив котів і заповідав про них дбати, але про них справді піклуються всім містом. У жилих районах майже коло кожних дверей мисочка з водою чи кормом, чи килимок. Ніхто їх не ганяє і не пинає, звісно, в районах пишніших і коти вгодованіші, а в не надто заможних - худі, але понівеченого, облізлого чи страшного ми не зустріли жодного. І переважно вони дуже привітні - як не нявкнуть, так почухаються, а можуть і на коліна залізти. І вони всюди. Просто всюди. За 4 дні ми нарахували 454 кота, кішки і кошеняти. Справжній рай для котолюбителів.
Стандартна картина - туристи, офелешені місцевими стадами котів, фотографують їх з усіх боків.
Немає коментарів:
Дописати коментар