У Голландії є два місця, де кількість млинів шкалить —
Кіндердайк і
Зансе Шанс. Якщо в першому найбільша густина млинів на метр квадратний у світі, то в Зансе Шанс (http://www.zaanseschans.nl/)— найбільше працюючих індустріальних млинів. Це музей під відкритим небом на кшталт нашого Пирогова, 35 будинків з околиць перенесли сюди, у досить молодий музей, заснований лише 1994 року, але вже дуже популярний. Найцікавіше, що всі будинки, які не є музеями — жилі. Тобто, майже мільйон туристів безкоштовно (!) щороку топчеться приватними місточками, садочками і т.д., а людям це не заважає. Просто фантастика. Не поїхати туди, зважаючи на те, що з Зандама і від нашого готелю туди і назад було якихось 14 км (хвилин 30 лінивого крутіння педалей в один бік), було б смішно.
Вхід на територію самого музею безкоштовний, а в кожний млин-музей можна зайти як за окрему плату (3 єро за кожну), так і по спільному Зансе-квитку (15 євро). Розраховуйте самі, що вам буде вигідніше, відповідно зацікавлень. Млинів там 8:
De Huisman — млин, що меле спеції і, переважно, гірчицю, “Господар”
De Gekroonde Poelenburg — лісопилка “Коронований Поленбург”
De Kat — млин, що меле фарби, “Кіт”
Het Jonge Schaap — лісопилка “Молода овечка”
De Os — оливарня “Вислюк”
De Zoeker — оливарня “Шукач”
Het Klaverblad — лісопилка “Листок конюшини”
De Bonte Hen — оливарня “Плямиста курка”
Крім того, у будиночках можна знайти музей-пекарню (1,5 євро), музей-крамницю продовольчих продуктів (всюдисущий Альберт Хайн, між іншим), музей годинників (8 євро), кузню (2 євро) і дистилярну :)
В цілому все це щастя виглядає отак
Жилі будинки:
І деякі їхні мешканці
Судячи з усього, коваль на півставки ще й бондар :)
Музей-крамниця сиру Catharina Hoeve, здається найбільш розпіареної туристично мережі Henri Willig (http://www.cheesefarms.com/en/catharina/) — такі є і в Амстердамі, згідно моїх спостережень — найдорожчі сири. Тут крім всього є імпровізована ферма, де гуляють курки, кози, корівки і всяка інша живність, зранку проводять покази, як готують сир, але дізнатися час і подробиці нам не вдалося навіть за письмовим запитом
Ліворуч на задньому плані — шмат здоровезного індустріального комплексу, частиною якого є завод з переробки какао-бобів. Боже, як там пахне, і відкараскатися від цього запаху неможливо, його чути кілометри зо 3. А річечкою плавають баржі з цистернами какао (?)
Ну, і киця в Зансе Шанс :)
Як напрямок на пів-дня,особливо, якщо взяти з собою пікніковий кошик з їжею — дуже і дуже рекомендовано
Немає коментарів:
Дописати коментар