Барселона 5.0. Їсти і пити. Cavatast-2012

За цей фестиваль у першу чергу знову і знову дякуємо Юлі, адже без неї ми б про нього ні слухом, ні духом. Але спочатку, що ж таке кава. Кава ( "cava" каталанською печера чи льох) - це ігристе іспанське вино, біле чи рожеве, яке виготовляється у традиційний спосіб méthode champenoise. Каву п'ють практично всюди, ми не бачили жодного меню, де її б не було. Приблизно 95% кави виготовляють у регіоні Пендес (Penedès) у Каталонії, а містечко Sant Sadurní d'Anoia є батьківщиною найбільших виробників. Саме в цьому містечку і відбувався фестиваль кави - Cavatast-2012. Якщо коротко, то виробники кави а також ресторатори зібралися на одній вулиці, встановили ятки і влаштували справжній ярмарок з дегустацією. Звісно, крім дегустацій були ще всілякі забави, але, на жаль, винятково каталанською, тому ми, нещасні англомовні, могли лише мовчки ходити і тащитися, і навіть поїсти змогли лише за допомоги Юлі. Щоправда, у ярмаркову крамницю ми таки встигли зазирнути і розібралися мовою жестів :)
Організовано весь процес було наступним чином. У інформаційній ятці можна було придбати квитки-купони. Набір з 4 алкогольних талонів і келиха коштував 5 євро (уже одразу маєш сувенір на згадку у вигляді келиха). Чотири їстівні купони коштували 6 євро. А потім, гуляючи між яток, можна було дегустувати каву різних виробників, які зазвичай представляли 4-5 дегустаційних найменувань, і келих "коштував" від 1 до 3 купонів. Тобто, можна було випити мінімум 2 і максимум 4 келихи прекрасного охолодженого ігристого вина. Так само відбувався обмін купонів на їжу. На наше щастя, ми дісталися до фестивалю практично на самому початку, коли можна було неквапливо гуляти, пити і їсти, бо вже буквально через півгодини до яток треба було вишиковуватися у чергу. Зазвичай на ятках стоять власники винарень, тобто крім дегустацій можна поспілкуватися, розжитися контактами, тощо, а після дегустацій у крамниці придбати вподобані пляшки. І знаєте, там навіть не знаючи мови було на що подивитися - на красивих дівчат, на пляшки, деякі з яких просто витвори мистецтва, на симпатичні ятки, на усмішки людей навколо. Було супер. Ми повезли додому дві пляшки - одну від Naveran (дуже приємне фруктове з яблучно-грушевими відтінками, несолодке вино, не дуже газоване у порівнянні з рештою), одну від Vilarnau. Ех, ну дивіться самі