Якщо чесно, я от не пригадаю, де ми в Гамбурзі їли, але точно скажу вам, де ми пили пиво. Як ми з’ясували, пиво у Гамбурзі може називатися так:
Messing – світле пиво
Kupfer – темне пиво
Alster (Alsterwasser) – суміш світлого пива і лимонаду 1:1
Krefelder – суміш пива і коли
Почнемо з того, що ми потопали на завод Holsten-a, але виявилося, що екскурсії проводяться винятково німецькою. Журбинка. Судячи з того, як добре нам відпочивається у Німеччині, і скільки там місць ще треба провідати, треба відновлювати/вчити наново німецьку, бо, скажімо, офігенські екскурсії у Музеї броварства і фабриці DAB у Дортмунді теж лише німецькою. Але безпосередньо до того, що вдалося побачити і скуштувати.
Першою ми навідали пивоварню
«Brauhaus Joh. Albrecht» (http://www.brauhaus-joh-albrecht.de, Adolphsbrücke 7). Практично під боком у Ратуші, але дивно-незабита. Друге дивно – вона розташована у явно офісній будівлі явно бізнес-району, тому досить незвичайна – практично суцільні вікна, багато світла, але тим не менш приємні дерев’яні меблі, прикрашені гілками хмелю, на столах смажений солод, і - як нині модно робити, щоб підкреслити те, що пиво своє – великі мідні котли. Пиво тут наливають світле, темне і біле, але нам пощастило – ми були у травні, і пивоварні пропонували сезонний Maibock – міцне світле пиво, яке варять під весняні свята. Здивувало нас дуже, що наливають не звичні півлітра чи літр, як у Баварії, а 0,4 літри. Ціна – 3,6 євро за келих світлого/темного, і 4,5 за півлітрову гальбу (все-таки) білого. Їжа стандартна, як для броварні – сосиски, пивні закуски, шніцелі, не без гамбургерів (ну а як же!), але в цілому - така, домашня, невибаглива, ситна їжа. Майбок був ну дуже вже файний. Заклад сподобався, виявляється, має відділення в інших містах Німеччини.
Друга пивоварня -
Gröninger (http://www.groeninger-hamburg.de, Willy-Brandt-Straße 47) з серії розрекламованих суто туристичних закладів. Розмір просто величезний, класичний пивний підвал, боюся навіть уявити, скільки посадочних місць там є. Місця цікаві, є столики у величезних діжах, та й взагалі з інтер’єром попрацювали незле. Тим не менш, якщо вам більше двох і ви хочете до центральних зал (а не на столиках-діжках) практично при вході, доведеться застосовувати чарівну опцію «попередній запис/бронювання столика». Пиво варять світле і біле (0,4 л. – 3,80 євро і 0,5 л. – 3,70 відповідно). Меню більш різноманітне, ніж у Альбрехта, крім того, є буфет, що дає можливість поїсти дешево і від пуза. Тим не менш, їхній майбок з альбрехтівським і поруч не валявся. Пивні тарілки (рибна і м"ясна) непогані, цікавий вибір асорті. Взагалі, досить галасливий заклад, де офіціанти не встигають з цілими тур-групами і натовпами.
І, соромно зізнатися, але Гінес у Гамбурзі ми теж пили. Але ж допис не про це :)
Немає коментарів:
Дописати коментар