Вільнюс 2.2. Фрай і Вільнюс. Skonis ir Kvapas

Лучшее в городе Вильнюсе кафе (а заодно целая сеть крошечных лавочек, торгующих прекрасными пустяками вроде японских пиал, медных чайников, брусков пуэра, кофейных зерен и вишневого табака) называется «Skonis ir Kvapas», «Вкус и запах» то есть. Так просто, да. "Одна и та же книга", Макс Фрай

Настільки приємного і комфортного кафе ще пошукати. Я б у Skonis ir Kvapas (www.skonis-kvapas.lt, Trakų g. 8) жила, чесне слово. Душевний закапелок, інакше не назвеш цей заклад, який причаївся за старою облупленою аркою, де грає джаз, або ще яка приємна музика, усміхнені офіціантки, прекрасна (!) кава, смачнючі торти, непогане, як на кафе, меню з не лише солодким, прекрасний шоколад на продаж, як і кафа-чай, інтер’єр, як на картинах голландців, і взагалі. Ну, ви зрозуміли, що я закохалася, так? Якби у нас було таке кафе з такими цінами, я б була щаслива. Про ціни – плунжер кави, якого мені вистачає на три чашки кави (розмір американо) з молоком коштує 7,50 літів (22,5 грн), кусень торта – 8 літів (24 грн), і ніде я не бачила, щоб до млинців (велетенських, 14 літів, 42 грн) подавали ще окремо безкоштовну порцію салату. І все надзвичайно смачно. А пляшечки під молоко поїли мій мозок. І все одно, головне – атмосфера… Чек: дві кави, два молока, два торти, млинці з шинкою і соусом + безкоштовний салат = 48 літів (144 грн).
Чи варто казати, що тепер я відчайдушно жадаю такі пляшечки? Люба світобудово, благаю, зроби в Києві ще щось типу Каффи на Саксаганського, яку підступно закрили. ПС. і ще одна усмішка від любої – на чеку написано, що обслуговувала нас дівчина на ім’я Aušra - Аушра – «світанок». Ще одна світанкова:)