понеділок, 1 серпня 2011 р.
Кулінарна читанка
Kathleen Flinn «The Sharper Your Knife, the Less You Cry: Love, laughter and tears at the world's most famous cooking school»
In 2003, Kathleen Flinn, a thirty-six-year-old American living in London, returned from holiday to find that her corporate job had been terminated. Ignoring her mother's concern that she get another job immediately or never get hired anywhere ever again, Flinn cleared out her savings and moved to Paris to pursue a dream - a diploma from the famed Le Cordon Bleu cooking school. THE SHARPER YOUR KNIFE, THE LESS YOU CRY is the touching and remarkably funny account of Flinn's transformation as she moves through the school's intense programme and falls deeply in love along the way. More than two dozen recipes are interwoven within this unique look inside Le Cordon Bleu amid battles with demanding chefs, competitive classmates, and her 'wretchedly inadequate' French. Flinn offers a vibrant portrait of Paris, one in which the sights and sounds of the city's street markets and purveyors come alive in rich detail. The ultimate wish fulfilment book, her story is a true testament to pursuing a dream.
Це те, що англомовні читачі називають page-turner – ковтаєш сторінку за сторінкою, бо це цікаво, кумедно, але для нашого читача трохи… Заздрісно? Не знаю. Принаймні, все чесно – рожеві мрії про те, щоб викласти 28 штук баксів за 3 курси навчання викликають голосне квакання зеленого земноводного у душі, але жодних вам мережив і бантиків, це суворе і важке ярмо, яке далеко не кожен може тягнути. Розповідь, як це все відбувається насправді, може добряче пригасити запал охочих потрапити в Лє Кордон Блю. Але, чорт, жити в Парижі, вчитися тому, чому все життя хотілося, при чому за повної підтримки коханої людини – ну чим не класичний жіночий роман з уті-путі? Але ні, пані Флін примудрилася прекрасно збалансувати на межі і від її роботи не лишається післясмаку даремно витраченого часу. Ну і – кухня! Об’їдалівка у Франції, це ж прекрасно! Особливо, коли все, що ти готуєш на кухні найвизначнішої школи кухарів усіх часів і народів, ти забираєш додому і споживаєш під келишок вина, прихопленого з крамниці поряд з будинком. Але автор чесно повідомляє, скільки вона набрала ваги. Дуже цікаво було читати і про найбільший ринок, куди студентів школи возили на екскурсію, і життєві історії майбутніх кухарів, і рецепти – кожну главу завершує рецепт, не обов’язково з програми Le Cordon Bleu, але тим не менш, цілком спокусливих. І головний «урок», який вже давно не урок, а мантра у вустах тисяч письменників, але чомусь рідко хто його наслідує – «уперед, не бійся мріяти і не бійся здійснювати свої мрії», навіть якщо приклад авторки для нас нереальний. Всіляко рекомендую.
Allegra Goodman «The Cookbook Collector»
"New York Times" best selling author and US National Book Award shortlisted novelist Allegra Goodman returns with her most achieved novel to date, a Sense and Sensibility for the internet age. Two sisters, opposite in every way: twenty-eight-year-old Emily is a CFO of an internet start-up, twenty-three-year-old Jess is a graduate student in philosophy. Pragmatic Emily is making a fortune in Silicon Valley, romantic Jess works in an antiquarian bookstore. Emily's boyfriend is fantastically successful. Jess' boyfriend is an environmental activist. But the dot-com bubble must burst, while Jess' work on a cache of rare cookbooks uncovers strange erotic drawings and marginalia that bring her closer to their mysterious collector...Rich in ideas and characters, "The Cookbook Collector" is a novel of substitutions: reading cookbooks instead of cooking, speculating instead of creating, collecting instead of living. But above all it is about holding on to what is real in a virtual world: love that lasts. This title is suitable for readers of writers as diverse as Margaret Atwood, Maggie O'Farrell, Anne Tyler, Lionel Shriver and Jonathan Franzen.
На відміну від попередньої книжки, ця однозначно викликає враження жіночого роману «про любоф». Ні-ні, в жодному разі я не хочу сказати, що вона погана, навпаки, вона написана живою, легкою мовою, персонажі не пласкі, ідеї хороші, дуже цікаво було подивитися на старт-ап зсередини, хай це і fiction, але все одно, кілька паралельних ліній відносин персонажів – все прекрасно, якщо брати їх окремо. Але разом всі ці складники ну ніяк не хочуть бути чимось смачним. Зрештою, пречудова таємниця власне колекціонера кулінарних книжок теж виявилася чимось дивним. Щоправда, любителі кулінарії отримають щире задоволення від частин, де йдеться про колекцію, однак, там їх небагато, і назва книжки, здається мені особисто, не пасує їй. Але, але. Все на совісті автора чи на моєї прискіпливості. Можливо, я просто чекала від неї іншого, хто зна.
Peter Mayle «Confessions of a French Baker: Breadmaking Secrets, Tips and Recipes»
In Cavaillon, there are seventeen bakers listed in the Pages Jaunes, but we had been told that one establishment was ahead of all the rest in terms of choice and excellence, a vertiable palais de pain. At Chez Auzet, so they said, the baking and eating of breads and pastries had been elevated to the status of a minor religion.' This was written in 1988 in one of Peter Mayle's notebooks as he researched A Year in Provence. And ever since his first visit, the Boulangerie Auzet has remained one of his favourite places in the world. Many more people came to visit the bakery after A Year in Provence was published, all wanting more than just bread. They wanted ingredients, recipes, tips - anything that might help them recreate Boulangerie Auzet in their own kitchens. Confessions of a French Baker will do just that. It will decribe how to make bread and pastries, the secret of handling dough correctly, the history of the shop, some anecdotes, hints and tips, in short, a way of bringing Boulangerie Auzet into your own home.
Дуже цікаве видання. Наскільки убогий його вигляд, настільки ж яскравий вміст – пречудове поєднання у короткому форматі мемуарів, історії, рецептів і порад-таємниць професії. Прекрасна ідея, шкода, що у нас немає родинних закладів з історіями, формат пречудовезний, а як сувенірна продукція для охочих і позаяк. Думаю, що візьмуся перекладати, тим паче, останнім часом мене все більше цікавить ручне випікання хліба. Тим хто теж цікавиться дуже і дуже раджу.
Ruth Reichl «Tender at the Bone: Growing Up at the Table»
At an early age, Ruth Reichl discovered that "food could be a way of making sense of the world. . . . If you watched people as they ate, you could find out who they were." Her deliciously crafted memoir, Tender at the Bone, is the story of a life determined, enhanced, and defined in equal measure by a passion for food, unforgettable people, and the love of tales well told. Beginning with Reichl's mother, the notorious food-poisoner known as the Queen of Mold, Reichl introduces us to the fascinating characters who shaped her world and her tastes, from the gourmand Monsieur du Croix, who served Reichl her first soufflé, to those at her politically correct table in Berkeley who championed the organic food revolution in the 1970s. Spiced with Reichl's infectious humor and sprinkled with her favorite recipes, Tender at the Bone is a witty and compelling chronicle of a culinary sensualist's coming-of-age.
Хороша книжка, вдале поєднання того, що я люблю: кухні, рецептів (повних, зі складниками і процесом), незанудного і добре написаного slice-of-life, і загалом історії, складеної з невеликих шматочків, кожен з яких справляє одночасно враження цілісного твору, але з відкритим фіналом, відкритим рівно настільки, щоб не крутити носа, мовляв, обірвали на порожньому місці. Їжі тут рівно стільки, щоб зрозуміти, що автор – людина, яка любить їсти, готувати і смакувати, але вона не є центральною точкою мемуарів. Проблеми батьків і дітей, фобії, мандри, втрата друзів і інколи самої себе – тут є все, що є у звичайному житті, це не казка про Попелюшку, це розповідь про людину, яка зробила, здається, все наперекір тому, що від неї очікували, і щаслива від того. Буду шукати другу частину мемуарів, бо третя є, а серединки не знайшлося, і це вже свідчить про рівень enjoyment-а від читанки.
Немає коментарів:
Дописати коментар