Стокгольмський архіпелаг - це справжнє природне диво. 30 000 островів і острівочків, що простягаються на 60 км від міста. Я вже казала, що у Стокгольм варто летіти тільки заради того, щоб побачити це розсипане намисто згори, і це щира правда. Роздивитися цю красу зблизька можна у два способи: поплисти кораблем або доїхати автобусом і гуляти вже так. Якщо у вас є StockholmCard, то другий варіант вам нічого не коштуватиме, а перший обійдеться в досить пристойну суму.
Тури на архіпелаг пропонують кілька компаній, тури різноманітні - від сніданку дорогою на архіпелаг до тижневого плавання. У подробицях про них можна почитати на сайтах перевізників, кількістю три:
www.strommakanalbolaget.com
www.waxholmsbolaget.se
www.cinderellabatarna.com
Якщо ж ви розжилися StockholmCard, то можете дістатися до архіпелага абсолютно безкоштовно. Неподалік від метро Tekniska hogskolan є зупинка автобуса №670, який вдень вирушає у путь щодвадцять хвилин. У автобусі візьміть графік руху транспорту, вам він знадобиться пізніше. Рівно 48 хвилин займе дорога до набережної Ваксхольма (Vaxholm) - одного з найбільших міст-островів.
А я ж все думала, як заправляють кораблики. Отак, із заправки на воді.
Фортеця
На фото не дуже помітно, але оцей центральний будиночок стоїть на геть окремому малесенькому острові, і вживу це виглядає просто фантастично.
Тут можна погуляти (у кафе з морозивом розживіться безкоштовним ваксхольмським вісником з мапою і розповідями про містечко), зазирнути у фортецю-музей, яка колись була в'язницею, а зараз камери перероблено на комфортабельний готель для любителів полоскотати нерви (вхід з карткою безкоштовний, але за переправу на міні-острів доведеться заплатити), або одразу ж рушити далі - від набережної до наступного острова Rindö пливе баржа, яка безкоштовно перевозить автівки і пішоходів.
Розклад руху можна подивитися
на сайті , пункт Tidtabell (на самих баржах розклад теж є у боксах поруч із лавками для пасажирів). Якщо ви підгадаєте час (саме для цього треба взяти розклад у автобусі дорогою сюди), то весь острів можна проїхати на іншому автобусі, і так само на іншій баржі перепливти на наступний. Зважаючи на те, що це вже море (так, Балтійське, це вже не Маларен), погода дуже мінлива. Ось світить сонце, а ось вже за хвилину набігли хмарищі.
Ми ж пішли навколо острова пішки отакою дорогою, на якій помітно особливості шведського ландшафту - дуже велика кількість шляхів прорубана у скелях, бо земля дуже кам'яниста.
Ми йшли-йшли і суниці знайшли. Цілу галяву.
Єдине, що трохи засмучує - берег острова досить крутий і просто сісти ногами у воду можна мало де, хоча нам це не завадило знайти чудовезне місце, де до води спускалася ледь помітна стежинка, а там гріли на сонці спини великі камені, які дозволили нам і собі погрітися на них. Там можна сидіти і дивитися на все це годинами, чесно.
У будь-якому разі, як би ви туди не добиралися - доберіться. Бо це того варте.
Немає коментарів:
Дописати коментар