Угорщина 3.1. Будапешт і транспорт

Проїзд у Будапешті дорогий – єдині квитки на трамваї, автобуси, метро, зубчасту залізницю, приміську електричку в межах Будапешта – одноразовий проїзд коштує 320 форинтів, що на наші гроші близько 13 грн.
Тому не дивно, що жодного місцевого мешканця з квиточком ми не побачили, лише з проїзними. Самі ми користувалися Budapest Card, яка крім знижок на музеї дає право безкоштовного користування всім громадським транспортом, і будьте певні, не пошкодували про це жодного разу, бо економія справді ого. Штраф за безквитковий проїзд – 6000 форинтів (240 грн), якщо платити на місці, якщо по квитанції згодом – 12000. Не знаю, чи це був перед-тиждень свята і боротьби з зайцями, але ми зустріли контролера у трамваї, а у метро на вході на кожну станцію контролери перевіряли наявність квитків щодня. На зупинках трамваїв стоять древні автомати, які продають квитки і приймають у себе лише монетки, каси, де можна купити проїзні чи книжечки по 10 квитків (так дешевше, 2800 форинтів, а не 3200, якщо купувати по одному), ми помітили лише у метро, тому один раз зайцем таки довелося прокататися – від вокзалу до готелю в перший день, бо монеток ми не мали, а картку автомати не беруть.
Новий трамвай Трамваї у Будапешті є старі і нові, але жодні не гримлять, не стукають, не хитаються, так само як і метро, на трьох міських лініях ходять: старовинні маленькі вагончики (лінія «Мілленіум» - найперше метро на континенті), на другій лінії – такі точно вагони, як у нас, за винятком того, що реклами в них практично немає, лише соціалка і мапи, і вони теж безгучні, і нові «аерокосмічні», де замість екранів на стелі висять табло, де висвічується наступна станція, а також номери трамваїв і автобусів, на які можна пересісти на цій зупинці, такі ж табло є в нових автобусах і трамваях, що дуже зручно. А от що незручно – далеко не над усіма входами у метро є знаки, які про це сповіщають. Тобто звичайнісінький на вигляд підземний перехід може виявитися внєзапно спуском у метро. Станції нічогенькі, в мінімалістичному стилі і не заліплені рекламою, яка, здається, є лише на перегонах ескалаторів. Отакі майже квадратні маленькі вагони і поїзди ходять лінією Мілленіум Автобуси - переважно ікаруси – ходять за розкладом, як і трамваї, й електрички, але на кожен номер – по три розклади, вочевидь будні, вихідні і святкові дні, але без знання угорської час прибуття потрібного автобусу можна прикинути з точністю плюс-мінус 5 хвилин. Приміські електрички HEV теж ходять точно за розкладом, і в межах міста возять по тих самих квиточках, якщо їхати за місто, треба докуповувати інші квитки, вартість яких визначається кілометражем. Скажімо, до Сентендре їхати = звичайний квиток 320 форинтів + квиток 305 форинтів на 15 км. Ще у Будапешті є цікавий вид транспорту, хоча не те щоб транспорту, бо лише одна і коротка гілка – зубчаста залізниця, вона тягнеться кілька зупинок районами приватних будинків (?) і нею можна дістатися до дитячої залізниці і парково-лісової зони. Взагалі, дивно, що вона ще є, у нас би вже давно прибрали і пустили автобус (як от з трамваями нашими, скоро не лишиться взагалі), а тут ходить собі вгору-вниз кілька зупинок і нічо. Кумедна така. Крім цього всього почитати про транспорт, подивитися ціни на квитки і проїзні, дізнатися розклади можна тутa http://www.bkv.hu/en/