Краківські нотатки. За межами міста

Як мені повідомили, навсібіч від Кракова ховається сила-силенна всіляких замків, веж, абатств, монастирів, тощо.
Безумовно, подивитися всі годі й мріяти, ми потрапили лише до Pieskowa-Skała опікуються ті ж люди, що доглядають Вавель. Розташований цей невеличкий замок-музей у національному парку за кілька кілометрів від міста. Природа там просто неймовірна, всю територію рясно усіяно струмочками, в яких плавають жабки, качечки і форель, яку смажать, щойно виловлять. Тому в невеличких рестораціях, що подекуди трапляються в парку, у вікенд знайти вільне місце неможливо. Неподалік від замку височіє велетенська брила, яка зветься „Геркулесова булава”, а що, й направду схожа. Замкова територія манюня, є крихітний садочок-лабіринт, невеличкий двір, колодязь і трохи більший музей, в якому представлено як предмети повсякденного вжитку, так і твори мистецтва різних епох. А при вході в музей треба взувати кумедні тапки. Місцина приємна не лише з точки зору споглядання музейних експонатів, гадаю, не менше задоволення буде від імпровізованого пікніка на пледі з чаєм/кавою/кому що. Вхід на територію замку вільний, до музею: 7 і 5 злотих
Кілометрів за 7 від Кракова є містечко Tynec, де розташовано діюче Opactwo benedyktynow. Браття не лише правлять служби й клопочуться про порятунок душ, але й вирощують на величезних прилеглих територіях лікарські трави, спеції, хміль і взагалі все, що можна вирощувати. Потім з урожаю виготовляють усе, що тільки спаде на думку й продають у крамничці на території абатства. Екологічно чисті чаї, приправи, мед, вино, солодощі, навіть шоколад (де у них там взялися зерна какао, я й гадки не маю) розлітаються швидше, ніж оком встигнеш кліпнути. Але чаї таки дуже смачні. Подивитися, чим ще промишляють браття, можна на сайті – от до чого техніка дійшла. Вхід вільний Дорогою з Тинця до Кракова можна здалеку побачити на пагорбі серед лісу ще один монастир, але потрапити туди навряд чи є можливим. То монастир камедулів, подібних якому лише кілька в усьому світі. Вісім чоловік мешкають на чималій території, не спілкуються ані з зовнішнім світом, ані між собою, бо правила в них украй суворі. У тому ж лісі-парку, умережаному доріжками для пішоходів і велосипедистів височіє – Kopec Kościuszkiштучний пагорб, насипаний 1823 року. Чудовий оглядовий майданчик, з якого видно мало не весь Краків. Особливо добре відчувається розмір Krakowski Blonia – велетенське зелене поле серед міста, де колись мала місце зустріч краків’ян з Папою Іоаном Павлом ІІ. Ви собі уявляєте, щоб десь у Києві така площа була незабудованою в центрі міста? Отож. Вхід: 7 і 5 злотих Неподалік (ну, відносно) розташовано Краківський зоопарк, щоправда туди ми не потрапили за браком часу. І це без соляних печер (куди теж не дуже вийшло потрапити) – теж вельми гідне відвідин місце. Одним словом, було б бажання й час, подивитися є що.